Уроки карантину. Як культурні проєкти оживають після ізоляції | Накипело
Події

Уроки карантину. Як культурні проєкти оживають після ізоляції

  • Альона Нагаєвщук
  • Культура Звуку
  • 13 Червня
  • 1471

Два місяці розваги поза домом були під забороною. Без відвідувачів залишилися сотні закладів культури та відкриті майданчики. Для одних карантин став часом пошуку нових можливостей, для інших — періодом виживання.

PLAN B fest: діджейські сети і воркшопи онлайн

Аліна Ханбабаєва, директорка PLAN B fest, каже, що вперше за час роботи над фестивалем докладно дізналася про онлайн-уподобання аудиторії. Люди дивляться освітні івенти, стріми концертів, і найчастіше не в прямому ефірі, а в записі. Опитування організатори запустили напередодні карантинного формату PLAN B у відповідь на пандемію та всесвітню ізоляцію. Дискусії та виступи діджеїв онлайн подивилися понад 15 000 осіб.

«Традиційний PLAN B fest замість квітня пройде в жовтні. Але одну важливу складову фестивалю — Idea Boot Camp — переносити не хотілося. На дводенний освітній воркшоп відібрали 86 соціальних і культурних проєктів з 300 запропонованих. Учасники з великих міст і селищ України мріють втілити свої ідеї в життя. Зараз вони віддалено спілкуються з 28-ма українськими та закордонними менторами — від Куби до Балкан, Сербії, Македонії, від США до Іспанії, Німеччини, Нідерландів, від України до Зімбабве. Учасники отримують миттєвий фідбек експертів. Вивчають менеджмент, способи монетизації та візуального оформлення проєктів, сталий розвиток громадських ініціатив, вчаться створювати й просувати бренд, спілкуватися зі ЗМІ та вибудовувати навколо себе ком’юніті».

Аліна вважає, новий Idea Boot Camp має шанс стати продуктивніше офлайн. Може, до осені ми побачимо готовий проєкт когось з учасників.

На карантині команда з'ясовувала, які нові формати впишуться в проєкт і рекомендації МОЗ. Запрошувати іноземних спікерів означає надати безпеку і технічно зручний синхронний переклад. Для цього тестують можливість обирати мову перекладу Zoom, щоб глядачі зі всього світу могли приєднатися до фестивалю дистанційно.

Plan B на карантині. Фоторепортаж

Вечори на PLAN B fest музичні, а вдень проходять дискусії та лекції. Цю частину програми часто доводиться переписувати, каже Аліна. Деякі теми втрачають актуальність через тиждень, з'являються цікавіше. До затверджених у програмі ініціатив додадуться посткарантинні.

«Тема пандемії нова для всіх, можливо, крім учених і вірусологів, які кілька років тому говорили про небезпеку світової епідемії. Думаю, до осені додадуться класні кейси про те, як люди взаємодіють в нових умовах і об'єднуються, щоб протистояти нашій загальній біді. Буде більше роздумів про адаптивність й прикладів гнучких проєкті».

У метушні виявилося не так багато часу проаналізувати свою роботу. Важливо мотивувати колег не опускати руки.

«Коли людина працює у державному секторі культури, у нього є зрозумілий соцпакет, нормований графік і фіксована зарплата — це базові речі для людей. У цьому плані нам все ще складно конкурувати. Люди можуть вигоряти, якщо довго знаходяться в стані невідомості, коли не зрозуміло, що буде з проєктом. Часто відбувається плинність кадрів. Тому зараз нам важливо підтримувати команду, в тому числі фінансово, — каже Аліна Ханбабаєва. — Недержавному сектору потрібно створювати такі схеми, при яких проєкт продовжить стабільно працювати, навіть якщо його покине один з членів команди або не буде донора. У нас поки грантове фінансування, і ми розуміємо, що так може бути не завжди. Поряд з пошуком нових форм спілкування з аудиторією, важко урізноманітнити джерела доходу».

Cxid Opera: кліпи віддалено і підготовка до літнього open air

Залишався тиждень до прем'єри балету «Спартак», і раптом — карантин. Квитки продані на чотири покази. Глядачі очікували на ще одну травневу новинку — оперу «Вишиваний. Король України» на лібрето Сергія Жадана. Армен Калоян, головний режисер театру, запевняє, що виступи відбудуться — квитки люди не повертали. Однак відновити постановки в нових умовах складно.

«Ми можемо наповнити глядацький зал лише на 30% — це близько 300 осіб для 1000-го майданчику, фактично малий зал. Ми планували показати «Спартака» чотири рази, а тепер доведеться вдвічі більше разів збирати публіку, — розповідає Армен. — Це фізично складний балет: багато боїв, підтримок, трюків, масових сцен. Його важко показати навіть подвійним складом один за іншим. Після нього артистам потрібно ще тиждень-два відновлюватися».

Зарплату співробітникам театру зберегли. Адміністрація та художнє керівництво на карантині працювали стабільно. Артистам довелося шукати місце для репетицій. Не всі сопрано і тенори, музиканти й танцюристи можуть займатися вдома. Одні солісти одягали маски й приходили парами до концертмейстерів, інші зідзвонювалися з репетиторами онлайн. Про життя на карантині ансамбль Cxid Opera випустила кліп.

З послабленням карантину артистів в кулуарах додалося. За словами Армена Калояна, великі офлайнові заходи тепер потрібно переносити в онлайн, і йому як людині, що звикла працювати з артистами наживо, це дається непросто. З іншого боку, так народжуються креативні формати.

31 травня театр пішов у відпустку, а в липні відновить підготовку до літньої open air-програмі. Планують показати наявний репертуар у форматі опери-пікніка. Проєкт створювався для аудиторії в 400 осіб. Як зробити майданчик комфортним та безпечним — відкрите питання.

«Регулярно спілкуємося на цю тему зі світовими театрами. Усі вперше опинилися в однаково складних умовах. Берлінська опера і Grand Opéra у Франції розповідають, як вони розсаджують глядачів, а ми ділимося своїм досвідом, — каже режисер. — Всі шукають оптимальні рішення, зокрема, як заробляти в нестабільний час. Взагалі театр — справа неприбуткова. Найбільші у світі Metropolitan Opera у Нью-Йорку, Grand Opéra в Парижі тримаються на вкладеннях інвесторів. Український бізнес теж цікавиться театром, але їм важко бути альтруїстами в нашій країні. Інвестор буде вкладати гроші туди, де вони працюють. У разі театру це ризиковано. Нам допоміг би закон про спонсорство і меценатство, як у Європі та США. У них простіше з податками на такі внески».

GOGOLFEST: спектакль-телеміст і цифровий театральний серіал

Минулого року GOGOLFEST увійшов у п'ятірку найкращих фестивалів Європи. До карантину команда мала великі плани — гастролювати по всеукраїнськім фестивалям і провести свої заходи в Києві, Полтаві, Харкові, Дніпрі, Херсоні, Івано-Франківську, Вінниці, Одесі, Ужгороді, Фастові, Маріуполі та Славутичі. На кожен івент підв'язано близько 50 театральних колективів та місцеві координатори. У підсумку вистави та гастролі — на паузі. Вся робота перейшла в інтернет і дала перші позитивні результати.

Онлайн-флешмоб ALAMBARI, організований командою фестивалю, потрапив у Книгу рекордів України як перше цифрове знакова подія. Учасники акції отримали сценарій із завданням — зняти відео про своє життя в ізоляції. Ролики змонтували в загальну історію про 150 людей з 23 країн і 57 міст.

«Ми прийняли виклики пандемії та запустили проєкти з новими технологіями. В моєму житті це один з найбільш продуктивних періодів роботи. Швидкість реалізації ідей і контакт з аудиторією ще ніколи не відбувався так стрімко й ефективно», — розповідає Андрій Палатний, театральний куратор GOGOLFEST і менеджер Центру сучасного мистецтва «ДАХ».

Онлайн-формат освіжив чинний проєкт команди. Вистава «Ромео зустрів Джульєтту» — інтерпретація твору Шекспіра у виконанні юних акторів Маріупольського міського ліцею та театральної студії Kulturbrigaden в Дортмунді. На відстані 2500 кілометрів артисти з України та Німеччини одночасно грають на двох сценах, а трансляція відбувається в обидва зали в прямому ефірі. В оновленій цифровій виставі знайшлося місце і карантину. Тепер LORENZ.IO — це комп'ютерна гра, де підлітки вибирають міф про Ромео і Джульєтту і виявляються в сюжеті п'єси. Віртуальний світ переплітається з реальною ізоляцією.

«З переходом в онлайн з'явилася нова школа акторської гри. Артист одночасно Є оператором, віджеєм, режисером кадру. Zoom має свій внутрішній монтаж, і це дозволяє акторові змінювати акценти в сюжеті. Можна створювати контент, орієнтуючись не тільки на локальний, але й на світовий контекст. Тепер наша аудиторія — весь світ», — говорить Андрій.

На його думку, карантин підтвердив той факт, що в Україні незалежний культурний сектор може розраховувати лише на себе. Оренда офісів та майданчиків для репетицій, виступів, грошові компенсації команді — значна, але не єдина частина витрат. Проєкти повинні прагнути до самоокупності. Тому актори «ДАХ» разом з режисером Владом Троїцьким створили цифровий театральний серіал з платною підпискою. ZoomTime [СМУТА] — трьохсерійна історія про Каламутні часи Годунова, Івана Грозного і Лжедмитрія. Місце дії — онлайн-конференція Zoom. В залежності від обраної підписки глядач може стежити за окремими персонажами або за всією сценою, а після перегляду приєднатися до діалогу або дискусії з режисером і драматургом.

Де взяти гроші на креатив

В Украинському культурному фонді на цей рік є 400 860 000 гривень. Після скорочення державного бюджету близько 200 раніше відібраних проєктів УКФ не зможе підтримати. Масштабні заходи, пов'язані з поїздками по країні та за кордон, переносять на наступний рік.

Гранти — тимчасова історія. Національні та міжнародні донори вибагливі у виборі гідних для фінансування проєктів. Експертка з креативним індустріям Катерина Заславська радить культурним ініціативам спробувати різні способи фінансування.

«Будемо чесні, український ринок краудфандингу ще на рівні розвитку. Успіх на такому майданчику залежить від двох факторів: інноваційність ідеї, вирішальні виклики сучасності та бренду проєкту. Коли шанувальники сурмлять про вас у всіх соцмережах, буде простіше зібрати гроші», — вважає фахівчиня.

Інвестувати в культуру може бізнес. Хоча компанії намагаються оптимізувати витрати, культурним менеджерам варто замислитися: чим вони можуть бути корисні бізнесу?

«Зараз складно заробити, але реально заявити про себе, на ціннісному рівні зробити щось корисне і зібрати шанувальників, — вважає Катерина Заславська. — У світі існує тренд на ко-продукти — спільні проєкти компаній і креативного сектору. Бізнеси шукають інноваційні рішення виходу з кризи. Наприклад, їм можуть знадобитися нестандартні формати офлайн-зустрічей і заходів. Чому б організаторам івентів не подумати, як задовольнити цю потребу з дотриманням усіх норм безпеки? На старті вашу пропозицію можуть не купити, але після карантину ви отримаєте потенційних клієнтів».

На думку Катерини, креативним індустріях потрібно орієнтуватися на експорт. Вихід на міжнародний ринок дозволить довше залишатися на плаву під час кризи.

Чи реально проєкту вижити, якщо на нього витрачають гроші лише організатори? Звичайно. Такий тип фінансування називається бутстреппінг. Тут важливо швидко презентувати продукт, отримати перший відгук аудиторії і зрозуміти, чи варто продовжувати. Метод підійде короткостроковим проєктам і особливо актуальний сьогодні, у надто мінливих умовах життя.

Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО

У разі масових заворушень на вулицях міста ми вас повідомимо