У четвер, 26 січня, стартувала робота міжвідомчої донорської координаційної платформи щодо підтримки процесу відновлення України.
Про це повідомила пресслужба Єврокомісії, передає «Інтерфакс-Україна».
«Це дозволить забезпечити тісну координацію міжнародних донорів та міжнародних фінансових організацій та забезпечить узгоджену, прозору та підзвітну підтримку (Україна)», — йдеться у комюніке.
Зазначається, що перше засідання цієї донорської структури, яке відбулося у форматі відеоконференції, зібрало високопосадовців України, ЄС, країн G7. Також були присутні фінансові установи, такі як Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародний валютний фонд та Світовий банк.
«Згодом до платформи зможуть приєднатися й інші донори», — додають у Єврокомісії.
На сьогодні ЄС, його держави-члени та європейські фінансові інститути надали Україні до 49 мільярдів євро у вигляді фінансової, бюджетної, надзвичайної, гуманітарної та військової допомоги.
Своєю чергою прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у своєму виступі наголосив, що одним із головних завдань Координаційної платформи донорів для України є забезпечення прогнозованої, ритмічної бюджетної підтримки у 2023 році. Допомога у фінансуванні дефіциту бюджету є критично необхідною для України, щоб мати можливість забезпечувати соціальні видатки.
«Ми вдячні Європейському Союзу за виділення 18 мільярдів євро макрофінансової допомоги. Ми вдячні США за майже 10 мільярдів доларів бюджетної підтримки. Розраховуємо, що різницю між дефіцитом бюджету та вже обіцяною допомогою ми профінансуємо завдяки новій програмі співпраці з Міжнародним валютним фондом», — пояснив очільник Уряду України.
Наступним завданням платформи є план та забезпечення початку відбудови України. Щоб це зробити, в Уряді визначили чотири пріоритетні напрямки фінансування.
«Перший. Відновлення енергетики та компенсація втрачених потужностей генерації. Ми потребуємо обладнання, допомоги в децентралізації нашої енергетики, розширенням імпорту. І для цього необхідні кошти. Другий. Гуманітарне розмінування. В Україні мінами засмічено 250 тисяч квадратних кілометрів, це територія більша за Велику Британію. Замінованість зупиняє розвиток бізнесів, обмежує наш агарний потенціал, робить неможливим повернення багатьох українців на деокуповані території», — зазначив очільник Уряду України.
За словами Дениса Шмигаля, третім напрямком є відновлення зруйнованого житла.
«Четвертий. Відновлення критичної та соціальної інфраструктури. В Україні зруйновані чи пошкоджені сотні мостів, тисячі кілометрів доріг, лікарні та освітні заклади, в багатьох регіонах пошкоджене водо- , тепло- та газопостачання. Ми намагаємось оперативно ремонтувати такі пошкодження. Для цього потрібен додатковий фінансовий ресурс. Маємо також врахувати потреби територій, які будуть деокуповані протягом 2023 року», — додав він.
Ресурси на відновлення планується залучати з чотирьох джерел:
- конфісковані російські активи;
- кошти держбюджету;
- кошти міжнародних партнерів;
- донати приватних осіб та бізнесу.
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
