Тут могло бути «одоробло». На площі Свободи з'явився фонтан | Накипело
Події

Тут могло бути «одоробло». На площі Свободи з'явився фонтан

  • Альона Нагаєвщук
  • Пресслужба Харківської міської ради
  • 22 Серпня
  • 2493

До Дня міста на майдані Свободи в Харкові відкривають фонтан. Ми вирішили поміркувати, чи завжди фонтан — безпрограшний варіант для міста, і чи можна його чимось замінити.

Сквер між університетськими корпусами реконструюють другий рік. За його благоустрій мерія боролася з архітекторами та урбаністами: влада планувала встановити в сквері 86-метрову стелу з ангелом і хрестом на верхівці. Незадоволені місцеві жителі жартівливо найменували монумент «одороблом». Через суд активісти відстояли публічний простір. Конкурс із вибору проєкту майбутнього пам'ятника скасували, роботи призупинили.

Митинги, петиции, суды: как активисты борются с «одороблом»

Відтоді територію огородили високим зеленим парканом, періодично туди приїжджала техніка, завозила пісок і бетон. У липні заступник мера Ігор Терехов заявив, що каркас фонтану майже добудували та вже приступили до монтажу комунікацій. До 23 серпня все повинно бути готове.

Як виглядає новий фонтан

Новий фонтан у вигляді кілець. Фото: пресслужба Харківської міськради

 Діаметр «сухого» фонтану — 36 метрів. Висоту водних струменів комунальники будуть регулювати залежно від погоди. У спеку планують знижувати тиск, щоби діти бігали територією. Землю навколо фонтану покриють плиткою. В алеї встановлять лавки та урни, облаштують газон. За інформацією ProZorro, повна реконструкція скверу обійдеться в суму понад 100 мільйонів гривень.

Після історії з «одороблом» стало зрозуміло: для харків'ян майдан Свободи — більше, ніж просто центр міста. Це символічне місце сили, епіцентр туризму, роботи, відпочинку, навчання, громадських акцій, флешмобів і мітингів. Тут Держпром межує з парковками, частина саду Шевченка відгороджують від майдану ятки з фаст-фудом, про війну нагадує намет Євромайдану напроти обладміністрації. Навколо шумлять екрани з рекламою, а у сквері гуляють «каразінські» студенти. Для будь-якого архітектора облаштування такої масштабної площі — складний виклик. Фонтан — гарне, але не єдине рішення. Він освіжає в спеку, але сам споживає багато води. На його установку й очищення підуть мільйони бюджетних грошей.

Уявіть: родич подарував вам на день народження величезну порцелянову статуетку, якийсь антикваріат. Підніс при всіх гостях, підкреслюючи її цінність. Але вам вона не здається унікальною, та й взагалі — навіщо вона потрібна? Але щоби родич не засмучувався, що подарував непотрібну річ, ви щоразу на сімейних святах дістаєте її з комори, ставите на видне місце, а після посиденьок ховаєте куди подалі.

Подарунок, з яким незрозуміло, що робити, — так про майбутній фонтан говорить Анастасія Палій, урбаністка й кураторка освітньої програми підготовчого відділення Харківської Школи Архітектури.

Вкотре під час вибору нового міського об'єкта у місцевих жителів не спитали: чи потрібен їм фонтан та який саме.

«Фонтан — видовищний інфопривід. Коли місту треба щось подарувати, для місцевої адміністрації це — проект «із зірочкою». Якби в сквері поставили порожній амфітеатр, можливо, він не став би таким показовим, — розмірковує Анастасія. — Але спробуйте поставити фонтан в якомусь дворі. Напевно, люди не одразу погодяться, попросять обговорити інші ідеї. На такому прикладі вже зрозуміло, що не можна просто так раптово зайти на якусь місцевість і поставити там фонтан або будь-який інший об'єкт. До того ж у нас живе радянський страх, що люди опиняться у порожньому просторі. Треба обов'язково його наповнити скульптурами, фонтанами або лавочками». 

Опитати людей — півсправи. Потрібна експертна оцінка території та архітектурні конкурси. Погляд із професійного боку допоміг би по-новому поставитися до майдану, вважає архітекторка, перша проректорка Харківської Школи Архітектури Олександра Нарижна.

«Хороші архітектурні бюро роблять кілька варіантів облаштування. У кожного з них є переваги й недоліки. Остаточний варіант вибирають після тестування і виявлення сильних і слабких сторін рішення з експертами або на публічних обговореннях з жителями, — пояснює спеціалістка. — Місце фонтану на площі Свободи — це головна пішохідна магістраль, де студенти йдуть з одного корпусу університету в інший. Це транзит, і фонтан по суті — перешкода на шляху».

Зараз у Харкові працюють понад 15 фонтанів:

  • «Дзеркальний струмінь»;
  • фонтан в Соборному сквері на Університетській Гірці;
  • в сквері «Стрілка»;
  • на Привокзальній площі;
  • на майдані Героїв Небесної Сотні;
  • фонтани «Олімпійський» і «Злітаючий» на Нових Будинках;
  • в Олександрівському сквері на ХТЗ;
  • у парку Перемоги;
  • фонтан-Пам'ятник закоханим на майдані Архітекторів;
  • фонтан «Кульбаба» в Молодіжному парку;
  • фонтани «Сухий», «Грації», «Слоники, що грають» в Центральному парку культури і відпочинку;
  • фонтан «Хмарка» в Саржиному Яру;
  • фонтан Мистецтв на подвір'ї галереї «АВЕК»;
  • фонтани «Кульбаби» на проспекті Правди;
  • музичний фонтан у саду Шевченка;
  • фонтани біля театрів (чотири об'єкти).

«Дзеркальний струмінь». Фото: Ігор Лептуга

Земля нагрівається. Чому нас не врятують фонтани?

Вчені кліматичного центру Berkeley Earth з'ясували, що липень 2019 року був найгарячішим місяцем на планеті. Торішня спека побила рекорд серпня 2016-го, перевищивши температуру на 0,08℃. 

Кліматичні зміни варто враховувати в міському плануванні. Фонтан у цьому сенсі освіжає. Проте у випадку з майданом Свободи ми маємо справу з 12-ма гектарами бруківки та асфальту без тіні. Кілька десятків дерев ростуть уздовж алеї, але одним фонтаном ситуацію не поліпшити.

Водні об'єкти краще комбінувати з висадкою дерев, кущів та газонами, вважає еколог, голова громадської організації PLATO Микола Рябика. За його словами, чим більше в місті різних трав, тим нижчою може бути температура повітря влітку.

«Висока трава й різнотрав'я дозволяють знизити температуру від 3℃ до 7℃, а то і більше. Якщо ми не будемо масово скошувати газони, то ще й зекономимо фінанси міста та свої нерви. Бо тут присутнє шумове забруднення від газонокосарок, — каже еколог. — Траву потрібно скошувати, але не скрізь. Не треба чіпати її там, де люди практично не ходять, наприклад, біля мостів і трамвайних колій».

Також трава затримує частину води після рясних дощів. Харків'янам добре відома проблема водостоків, які не справляються з дощовими потопами. У результаті — затоплені вулиці, дороги та надовго паралізований транспортний рух.

Це картинка зі шкільного підручника з природознавства. Так виглядає кругообіг води. Дощ чи сніг падає на пагорби, з пагорбів вода стікає в грунт і річки, а звідти — випаровується та у вигляді пари піднімається в хмари.

Фото: encounteredu.imgix.net

Із «сухого» фонтану краплі розвіюються вітром і швидко випаровуються, майже не потрапляючи в екосистему.

«У фонтані вода відразу не може братись із водоносних горизонтів, її треба викачувати. Таким чином, конструкції можуть впливати на рівень грунтових вод, а він унаслідок зміни клімату зараз падає. Живлячись цією водою, при неправильному плануванні та використанні фонтани можуть спричинити екологічну катастрофу в місті», — вважає Микола Рябика.

Грамотним підходом еколог називає досвід Каталонії, автономної частини Іспанії. Місцева влада розробила план використання міських водних ресурсів. Так чиновники контролюють рівень грунтових вод і вирішують, де потрібні фонтани, а де — питні свердловини.

Фонтани і COVID-19

Поки в Харкові готуються до відкриття фонтану, Всесвітня організація охорони здоров'я радить відключити всі загальнодоступні фонтани з водою, щоби знизити рівень поширення COVID-19. Від початку пандемії в Римі влада заборонила туристам стояти біля фонтану Треві.

А в Женеві один з найбільших фонтанів у світі — Же-До — відключили в перші дні карантину, поки рівень захворюваності в Швейцарії не знизився. Незважаючи на послаблення обмежень, лікарі просять зберігати дистанцію в півтора метри та носити маски в місцях, де багато людей, у тому числі біля фонтанів.

«Як наш великий майдан можна обіграти в період пандемії? Тут люди можуть розосередитися на безпечній відстані та хоча б дивитися один на одного, що ми втратили на самоізоляції, — розмірковує урбаністка Анастасія Палій. — У Німеччині є гарна практика облаштовувати зелені масиви — величезні газони. Завдяки їм люди могли спілкуватися на свіжому повітрі на безпечній дистанції».

Сквер і майбутній фонтан — лише частина майдану. Ідей для безпечного проведення часу може бути безліч. У чому солідарні архітектори — у відчутті тутешньої свободи й неймовірних просторових переживань. 

«Це унікальне середовище. Дріб'язкові підходи до його перетворення або нічого не змінять, або можуть його зруйнувати. Площа Свободи — те, заради чого багато хто приїжджає до Харкова. Її потрібно цінувати, а не завішувати рекламними банерами і телевізорами», — впевнена архітекторка Олександра Нарижна.

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО

У разі масових заворушень на вулицях міста ми вас повідомимо