Що не так з комунальними підприємствами? Пояснюємо на прикладі харківського метро | Накипело
Події

Що не так з комунальними підприємствами? Пояснюємо на прикладі харківського метро

  • Альона Нагаєвщук
  • Ігор Лептуга
  • 16 Вересня
  • 1923

З п'яти до восьми гривень. Останнє подорожчання проїзду в метро, що відбулося в 2019 році, харків'яни перенесли болісно. Незважаючи на рішення суду щодо незаконності нових тарифів у електротранспорті, ми вже рік їздимо в метро, трамваях і тролейбусах за зміненими цінами. Зосередимося на метрополітені, адже саме це комунальне підприємство найчастіше фігурує в новинах про завищену вартість закупівель.

За словами чиновників, тарифи на проїзд у метро змінюються синхронно зі збільшенням вартості електроенергії, рівня мінімальної зарплати та податкових відрахувань. Судячи з фінансової звітності метро, підвищення тарифу на 60% не запобігло збиткам у 210,4 мільйона гривень за перше півріччя цього року. Дохід за цей період склав 355 мільйонів гривень.

Почему новые тарифы на метро незаконны, — антикоррупционщики

Чому справи погіршилися?

У «Харківському антикорупційному центрі» однією з можливих причин збитків називають замовлення товарів та послуг за завищеними цінами.

З 2017 року комунальні підприємства зобов'язані звітувати перед громадськістю про доходи, витрати й збитки на своїх сайтах. На ресурсах мають зберігатися квартальна та річна фінансова звітність за останні три роки та за наявності — аудиторські висновки. Кожну кількамільйонну покупку може перевіти будь-хто. У системі електронних публічних закупівель ProZorro відображається специфіка послуги й вартість за одиницю товару. У порівнянні з аналогічними закупівлями Дніпровського та Київського метрополітенів Харків переплачує на 40—60%. Така тенденція спостерігається не перший рік.

Наприклад, три роки тому Харківський метрополітен уклав договір з ТОВ «Партнер Трейдинг» на поставку рейок вартістю 15 007 779,86 гривень (357,42 тонн). Одна тонна товару обійшлася у 41 989 гривень з ПДВ. Аналогічні рейки Дніпровський метрополітен купує у ТОВ «Донецькспецсталь» по 35,8 тисяч гривень за тонну.


Дніпровський метрополітен:

Через рік харківське комунальне підприємство знову переплачує на дверних навісах, віддаючи 8 700 гривень без ПДВ за штуку. У Дніпрі такі ж навіси у 2017 році метрополітен купив по 5 545 гривень за одиницю.


Дніпровський метрополітен:

«Як би не змінювалася вартість проїзду, метро з нинішнім менеджментом буде збитковим. Коли востаннє підвищували вартість проїзду, ми запитували у Євгена Водовозова (заступник мера з питань інфраструктури) та Михайла Фатєєва (директор департаменту економіки та комунального майна), чи є якась надія, що після такого істотного підвищення підприємство хоча б вийде в нуль. Нам сказали, що це можливо, але зараз маємо більше 200 мільйонів збитків. Навіть деякі тролейбусні депо після підвищення вартості проїзду з чотирьох до шести гривень стали прибутковими», — стверджує представник «ХАЦ» Євген Лісічкін.

За його словами, чистий дохід тролейбусного депо №2 у 2019 році — 6,8 мільйона гривень. У тролейбусного депо №3 — 3,9 мільйона.

Чи дійсно метрополітен збіднів через бажання пасажирів заощадити?

Збитки метро: недоотримали з реклами, переплатили на відрядженнях та ремонті

Про неефективний менеджмент КП говорять і фахівці Державної аудиторської служби. Експерти дослідили діяльність метрополітену з 2016-го по 2019 роки. Рівень управління аудитори оцінили як незадовільний.

«Збиткова діяльність підприємства впродовж досліджуємого періоду склала (чистий збиток): за 2016 рік — 142 308,00 гривень, 2017 рік — 57 110,00 гривень, 2018 рік — 131 149,00 гривень».


Аудиторський звіт про результати державного фінансового аудиту діяльності КП «Харківський метрополітен» за період з 01.01.2016 по 28.02.2019 року

Проблем вистачає мало не за кожним напрямком роботи. Наприклад, минулого року підземка звітувала про дохід у 20,14 мільйона гривень від надання в оренду рекламних площ. Держаудит показав, що КП у чотири рази занизило дохід, а загалом за три роки недоотримало з реклами 75,22 тисяч гривень.

«Посередницькі рекламні кампанії визначають вартість розміщення реклами в метро в середньому в чотири рази вище, ніж пропонує метрополітен. У метрополітені більше 80% замовників становили посередники — рекламні агентства. Однак лише 20% від загальної кількості договорів на розміщення реклами укладені з рекламодавцями без залучення низки посередників».


Аудиторський звіт

Організацією відряджень працівників Україною та за кордон підприємство може займатися власними силами. У структурі КП передбачені посади секретарів, у чиї обов’язки у тому числі входить підготовка керівництва до відряджень. Натомість КП платить за ці послуги іншим компаніям.

«Функції, які КП «Харківський метрополітен» поклав на сторонні кампанії, могли виконуватись самостійно штатними працівниками метрополітену. Внаслідок чого неефективні витрати коштів підприємства сягнули 351,11 тисячі гривень».


Аудиторський звіт

Участь у навчальних курсах, конференціях, церемоніях нагородження європейської організації ЕSQR, виставка транспортної техніки, перемовини з іноземними компаніями — у такі відрядження переважно їздило керівництво.

Майно підприємства (вагони, споруди ліній метрополітену, платформи) потребує оновлення. Задля цього КП розробило Програми технічного розвитку. Їхнє фінансування передбачалось здійснити за рахунок власних коштів. Через обмеженість ресурсів у 2017 році лише 41% від запланованих обсягів фінансування пішов на оновлення майна, у 2018-му — 55%.

«До 2009 року прибирання, ремонт рухомого складу та ескалаторів метро проводило своїми силами. Потім організували три приватні фірми, контрольовані тодішнім керівництвом метрополітену — гендиректором Сергієм Мусєєвим. Форма власності у них приватна, тому проконтролювати їх практично нереально», — розповідає Євген Лісічкін, член «Харківського антикорупційного центру».

Відтоді, за його словами, КП перерахувало цим фірмам понад 1,5 мільярда гривень. Компанії «ХАЦ» пов’язує з ексдепутатом харківської міськради Максимом Мусєєвим. Прокуратура підозрює його у державній зраді.

Нинішній директор метрополітену В’ячеслав Стаматін, за інформацією «Антикорупційного центру», також віддавав підряди наближеним людям. Близько мільйона гривень за котли та допоміжне обладнання пішло фірмі, яка належить другу сина керівника КП. Модульні топкові в опалювальний період підприємство орендувало у бізнес-партнерів Стаматіна. «ХАЦ» пише, послуга коштувала вдвічі дорожче, ніж могла б вартувати купівля топкових.

Інфографіка: Елен Манукян

Комунальне підприємство може бути ефективним

Харківський метрополітен по суті є корпорацією. За розміром його можна порівняти з державними підприємствами. Із загальною вартістю активів у 5,8 мільярда гривень наше метро є меншим лише за десять підприємств.

Дієвість роботи великої корпорації залежить від правильних і своєчасних управлінських рішень. Щоби зменшити корупційні ризики та політичний вплив, на великих держпідприємствах проходить реформа корпоративного управління. Зміни передбачають, що компанією керуватимуть професіонали під управлінням наглядової ради. Держава залишає за собою право відбору членів наглядової ради та визначення власних цілей, яких уряд хоче досягти за допомогою підприємства.

Щодо деяких держпідприємств вже запланована реформа корпоративного управління. Метрополітену вона теж необхідна. Серед головного — створення наглядової ради з більшістю незалежних членів та широкими повноваженнями, а також проведення регулярного аудиту.

За наглядову раду на сесії міської ради мають проголосувати депутати. Це може статися безвідносно до показників роботи комунального підприємства, навіть якщо воно не несе значних збитків. У ситуації з метро необхідність наглядової ради пояснюється тим, що орган може зробити КП більш незалежним від чиновників.

«Якщо у підприємства є наглядова рада, її члени в разі чого можуть захистити КП від політичного тиску, коли ухвалюється рішення про підряди або інвестиційні проєкти, які з точки зору ефективного управління не є першочерговими», — пояснює аналітик Центру економічної стратегії Богдан Прохоров.

Положення про обрання членів і повноваження наглядових рад повинні мати прозору процедуру відбору учасників, вимоги до їхніх кваліфікації, репутації та незалежності, а також чітко визначені повноваження щодо обрання керівника та проведення аудиту КП. 

«Оскільки в тих небагатьох містах, де наглядові ради в КП створені, вони не відповідають кращим практикам корпоративного управління, такими прикладами є наглядові ради в державних банках, — продовжує експерт. — Цей інструмент передбачений Господарським кодексом з 2016 року. Ним скористалися лише кілька міст — Одеса, Чернівці, Житомир, Сєвєродонецьк та інші. Однак органи, які назвали наглядовими радами, фактично ними не є».

До роботи в наглядовій раді заборонено залучати депутатів місцевих рад. Це прямий конфлікт інтересів. Вони затверджують статути й інвестиційні програми підприємств. 

«За результатами нашого дослідження, до впровадження наглядових рад ставлення у можновладців та керівників підприємств неоднозначне. Одні не розуміють їхню важливість для зменшення політичного впливу на КП, інші — плутають з радами громадського контролю», — розповідає Богдан Прохоров.

Центр економічної стратегії пропонує створювати наглядові ради при комунальному підприємстві, якщо:

    • воно вважається природною монополією;
    • на підприємстві працюють понад 500 осіб;
    • вартість активів КП — більша, ніж 200 мільйонів гривень;
    • розмір чистого доходу — понад 100 мільйонів гривень на рік.

«Якщо через наглядову раду проходитимуть закупівлі від певної суми, це стане перешкодою для завищення цін, — вважає Євген Лісічкін. — Якщо керівництво КП звітуватиме наглядовій раді, і вона матиме право не продовжувати контракт з директором, це теж стимулюватиме начальників бути більш ефективними, підвищувати якість і комфорт перевезень».

В Україні — понад 14 тисяч комунальних підприємств. Чи всі потрібні?

КП, які не несуть унікальної суспільної користі (чиї послуги можна замовити у приватних підприємств), аналітики Центру економічної стратегії радять ліквідувати або приватизувати. Численні ринки, аптеки, офісні споруди, готелі, які також комунальні, найбільше підходять для приватизації. Функції окремих КП можна передати до виконавчих органів міської ради. 

За інформацією Державної служби статистики, в Україні — 14 179 комунальних підприємств станом на 1 серпня 2020 року. Їхня збитковість залишається хронічною проблемою. Збиток 154-х збиткових КП в обласних центрах минулого року склав 3,13 мільярда гривень (прибуткові КП принесли 779,9 мільйона гривень).

Створення будь-якого КП на конкурентному ринку мерія має погодити з Антимонопольним комітетом. На практиці ця норма повноцінно не виконується. Звідси у Харкові маємо понад 60 подібних організацій. Інколи вони дублюють обов'язки департаментів міської ради та потребують мільйонних коштів на утримання. Минулого року з 369-ти новостворених КП в Україні лише 54 отримали погодження АМКУ, пише «Ліга антитрасту». У 2018 році — вісім із 507-ми, у 2017 році — одне з 336-ти підприємств.

Однак державний реєстратор не вимагає від міськради обов'язково надати схвальне рішення Антимонопольного комітету. Тому міста вільно реєструють чергові комунальні підприємства.

«Якби міськради зверталися за погодженням, цілком ймовірно, що Антимонопольний комітет частину діючих КП не дозволив би створити через порушення конкуренції на ринку або за інших підстав», — говорить ексдержуповноважена АМКУ Агія Загребельська.

Аналітик Богдан Прохоров зауважує, що механізм узгодження теж потребує доопрацювання:

«Приймаючи у цій сфері будь-яке рішення, важливо проводити умовний “тест на Януковича”. Тобто якщо Антимонопольний комітет очолить умовний Янукович, чи не буде рішення про обов'язковість погодження використано так, що це стане ще однією корупційною годівницею для органів місцевого самоврядування».


Матеріал створено у співпраці з Центром економічної стратегії.

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО

У разі масових заворушень на вулицях міста ми вас повідомимо