Реформа освіти: вчителі без профільного диплома та автономія для шкіл | Накипело
Події

Реформа освіти: вчителі без профільного диплома та автономія для шкіл

У січні Верховна Рада України прийняла новий Закон «Про повну загальну середню освіту».

Він повинен забезпечити школярам безпечне та комфортне середовище, де не буде місця для психологічного й фізичного насильства, дискримінації та булінгу. Школи й вчителі отримують більше свободи, а вивчення української мови закріплено навіть до процентного співвідношення. «Накипіло» розбиралася, що чекає школярів, їхніх батьків та вчителів після того, як закон набуде чинності.

Прийняти обов'язково і без конкурсу

Закон передбачає, що школяр має право вчитися в найближчій від місця його проживання школі. До навчального закладу обов'язково зараховуються діти, які живуть на території його обслуговування. Також дитина буде там навчатися, якщо в цій школі вчаться її рідні брати чи сестри або працює хтось із батьків. Діти з особливими освітніми потребами мають право на першочергове зарахування в школу, до якої територіально відноситься їхній будинок. Для них повинні створити всі умови для комфортного навчання, а за необхідністю — надати тьютора.

Проводити конкурс для зарахування дітей до початкової школи тепер не можна. Це можливо в спеціалізованих і приватних навчальних закладах, а також при переході до базової освіти, коли діти вступають у класи з поглибленим вивченням предметів, але тільки якщо це не порушує право учнів, які навчалися в цій школі з першого до четвертого класу, і коли кількість бажаючих більша за припустиму.

Українську — вчити всім

Для корінних народів, наприклад, кримських татар, закон передбачає навчання рідною мовою весь шкільний курс, але з паралельним вивченням української.

Якщо заняття в школі проходять мовою національних меншин, що відносяться до мов країн Євросоюзу, кількість предметів українською буде поступово збільшуватися. Це торкнеться шкіл в західних областях України. З першого до четвертого класу уроки на материнській мові поєднуються з паралельним вивченням української. У п'ятому класі 20% занять повинні подаватися українською. До дев'ятого класу їхня кількість збільшиться до 40%, а в старшій школі державною мовою будуть викладатися не менше 60% уроків.

Для російськомовних школярів закон передбачає схему більш швидкого переходу на українську. У початковій школі основне викладання буде російською мовою з паралельним вивченням української, а з п'ятого класу державною мовою повинні вестися не менше 80% занять.

Крім використання української мови, викладачі можуть читати один або кілька предметів англійською або будь-якою іншою мовою Європейського Союзу. Приватні школи самостійно обирають мову викладання, але при цьому повинні забезпечити знання учнями державної мови відповідно до стандартів.

Навчання в лікарнях

Важливим моментом нового закону є обов'язкове навчання для дітей, які перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні. У школі для такої дитини повинні розробити індивідуальний план або визначити інший спосіб надбання освіти. Оптимальні правила навчання в стінах лікарні затвердять Міністерства охорони здоров'я та освіти і науки. Перші кроки до цього зробили рік тому, коли на створення навчальних класів при лікарнях виділили 12 мільйонів гривень. Детальніше можна почитати в нашому матеріалі.

Щоб у лікарні проходили заняття, батькам потрібно написати заяву про бажання дитини вчитися і передати документ директору своєї школи. Головлікар установи повинен підтвердити, що регулярні заняття не зашкодять поточному стану пацієнта, після чого лікарня укладає зі школою письмовий договір про співпрацю.

Автономію — школам, незалежність — вчителям

Школи отримають свободу розпорядження фінансами. Адміністрація тепер вирішуватиме, куди направити гроші: на премії, ремонт або оплату курсів підвищення кваліфікації для співробітників. Також школи можуть заробляти, надаючи платні послуги, виграючи гранти або отримуючи благодійні кошти.

Директорка Харківської спеціалізованої школи №11 Світлана Проценко називає автономію навчальних закладів чи не найбільш очікуваною зміною. Вона впевнена: якщо керівництво школи готове взяти таку відповідальність, то це відкриває для навчального закладу великі можливості. Втім, питання до цієї частини закону залишилися: досі чітко не прописано, як обіцяна автономія буде працювати.

«Тепер ми дотичні до складання кошторису, чого раніше в нас де-факто не було. Тобто поточні ремонти, кошти на ремонти, курси підвищення кваліфікації вчителів, — це передбачено, але досі не зрозуміло, яким чином буде реалізовано. Законодавець визначив, що ми подаємо пропозиції, а наш засновник (у нашому випадку — міська рада) затверджує цей кошторис. Але щоб його скласти, я маю розуміти хоча б приблизний обсяг фінансування. Сам механізм законом ще не визначений, але це той інструмент, який завершить процедуру автономізації та зробить школу більш вільною», — розмірковує директорка.

Така ж історія з платними послугами, які тепер можуть надавати школи. Незрозуміло, як саме адміністрація зможе використовувати гроші. Наприклад, зараз, якщо школа здає частину приміщень в оренду, гроші надходять на рахунок централізованої бухгалтерії, яка знаходиться в управлінні освіти. Отриманий прибуток школа може використовувати, але для цього потрібно пройти довгий бюрократичний шлях.

«Коли ми матимемо більш деталізовану процедуру та розумітимемо весь покроковий механізм, я гадаю, ми будемо готові до фінансової автономії. Ми не боїмося цієї відповідальності та хочемо, щоби ці кошти працювали на школу», — запевняє Світлана Проценко.

Хочеш працювати вчителем? Легко

Педагогічна освіта тепер не є обов'язковою умовою для викладання. Вчителем може стати будь-яка людина з дипломом вузу. Скажімо, це може бути фахівець з технічною освітою, що вміє цікаво презентувати дітям фізику, або економіст, який навчить школярів фінансової грамотності.

Звичайно, педагог — це не лише людина, яка добре розбирається в предметі, а й професіонал, що вміє знайти підхід до дітей і розробити навчальний план. На цей випадок закон передбачає наставництво та педагогічну інтернатуру.

«Коли молодий вчитель прийде до школи, за ним буде закріплений наставник, який опікуватиметься професійним зростанням викладача-початківця. Звісно, раніше таке теж було, але більше завдяки ентузіазму, а теперь наставники отримуватимуть 20% надбавки. Єдине побажання, щоб молоді вчителі до нас приходили», — пояснює Проценко.

Протягом року наставник буде консультувати нового співробітника, і не важливо, чи є в того педагогічну освіта чи нема, буде відвідувати його уроки і допомагати в розробці навчальної програми.

Зарплати вчителів зростуть, але не набагато

Закон передбачає надбавки для вчителів. Наприклад, якщо співробітник завідує спортивним залом, кабінетом інформатики або ресурсною кімнатою, він отримає надбавку в розмірі від 10 до 20% зарплати. Однак, на думку Світлани Проценко, це не принесе істотного збільшення окладу, до того ж доплати й надбавки часто сплачуються невчасно. Ситуацію можна виправити, включивши їх до фіксованої зарплати.

«А надбавки за ті ж спортивні зали або класи інформатики мають залишиться на відсотковому рівні. Дуже сподіваємося, що в цьому питанні будуть зрушення, тому що це частково може вирішити проблему кадрового голоду», — висловлює надію директорка.

Підвищення кваліфікації без монополії

Одним з головних позитивних змін нового закону очільниця Харківської спеціалізованої школи №11 Світлана Проценко вважає завершення монополії Інституту післядипломної освіти. Тепер вчителі можуть підвищувати кваліфікацію в установі, яку самі виберуть, а держава сплатить вартість курсів.

«Раніше ми мали один заклад, сьогодні ж маємо щонайменше чотири-п’ять установ, послугами яких поступово починаємо користуватися», — каже керівниця.

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО

У разі масових заворушень на вулицях міста ми вас повідомимо