Психологічна стійкість, STEM і активізація мозку. Головне з ЕдКемпів у Панютиному, Кривому Розі та Хмельницькому - Накипело
Події

Психологічна стійкість, STEM і активізація мозку. Головне з ЕдКемпів у Панютиному, Кривому Розі та Хмельницькому

  • Анна М’ясникова
  • Фото надали Віра Шкрьоб, Наталя Зима та Анна М’ясникова
  • 6 Липня
  • 1449

У травні розпочалася хвиля регіональних (не)конференцій EdCamp. Освітяни у великих містах та маленьких селах проводять заходи для обміну досвідом між учительством.

«Накипіло»починає серію публікацій про 15 магістральних міні-EdCamp’ів з усіх куточків України. У цьому матеріалі читайте про цікавинки та корисності з подій у Панютиному (Харківщина), Кривому Розі та Хмельницькому.


Як розвивати психологічну стійкість у собі та учнях 


У кожного регіону тема міні-EdCamp’у була своя, та наскрізною частиною стала особлива сесія від команди EdCamp Ukraine — двогодинна тренінг-інтеракція «Виміри стійкості: особистісний, шкільний, системний».

«Не так давно до проблем нашої країни додався ковід. У страшний 2020 рік педагоги та педагогині, які й без цього мають купу роботи, стикнулися з тим, що не всі витримують. Треба показати вектор, щоб освітянам було легше будувати майбутнє», — прокоментувала едкемпівка, координаторка регіональних (не)конференцій Тетяна Євтухова, яка проводила сесію в Панютиному.

«Натренувати» стан стійкості кожен та кожна можуть за допомогою вправ, заснованих на практиках соціального, етичного та емоційного навчання.

Чек-лист вправ швидкої допомоги для «перемикання»:

  • стисніть руки в кулаки, підійміть їх якомога вище над головою та п‘ять секунд залишайтеся в такому положенні;
  • поклацайте пальцями 50 разів;
  • порахуйте від 100 до 0, зменшуючи щоразу отримане значення на 7 (100, 93 тощо);
  • підійдіть до вікна та протягом 30 секунд спостерігайте, що відбувається на вулиці. Якщо ви не в приміщенні, знайдіть вікно та погляньте всередину;
  • знайдіть в інтернеті позитивні зображення або відео з тваринами;
  • відправте комусь зі знайомих повідомлення зі словами вдячності.

Таку розрядку варто використовувати повсякденно, не чекаючи на стресову ситуацію, зазначає Тетяна. Також допомогою можуть стати власні фішки: співи, руханки або спільний час із родиною.

«Стійкість — це наша зона комфорту. Важливо вміти балансувати в цій зоні та в разі негараздів швидко до неї повертатися. І надзвичайно важливо розвивати стійкість не лише в собі, а й в учнях. Вони також проживають багато стресів щодня. Хто, як не вчителі, мають їм допомогти?», — підкреслив едкемпер, координатор регіональних (не)конференцій Ігор Андрієнков, який теж проводив сесію в Панютиному.

Тетяна Євтухова та Ігор Андрієнков, координаторка та координатор регіональних (не)конференцій

Що робити вчителям/-кам для розвитку стійкості в учнівства:

  1. Створіть освітнє середовище, де всі діти будуть у безпеці та відчуватимуть підтримку.
  2. Помічайте не тільки досягнення, але і шлях до них. Коли ми святкуємо лише перемоги, то вселяємо віру, що важливий виключно успіх.
  3. Заохочуйте учнів та учениць ставити перед собою цілі та рефлексувати. Створення середовищ, де діти впевнено обговорюють, чого та як хочуть досягти, допомагає формувати стійкість.
  4. Розвивайте відчуття приналежності до шкільної спільноти. Коли підлітки відчувають, що вони є частиною чогось більшого, це допомагає легше пережити невдачі.
  5. Навчіть дітей вправ для розвитку стійкості або запровадьте повноцінний курс соціально-емоційного та етичного навчання.

Не менш важливо розвивати стійкість на системному рівні. Цьому сприятиме підвищення кваліфікації вчительства, вважають модератори сесії. Школа буде успішна, якщо в ній викладатиме успішний/-на вчитель/-ка. Зараз підвищувати кваліфікацію педагоги та педагогині можуть не лише в державних установах: такі послуги надають громадські та приватні організації, підприємці. Зокрема, здобути додаткові навички можна на Національній платформі можливостей професійного розвитку педагогічних працівників EdWay.

«Коли людина опановує щось нове, формує певну компетентність, вона себе спокійніше відчуває, розширює межі зони стійкості», — упевнена Тетяна.


Як навчати учнів медіаграмотності 


Критичне мислення — одна з ключових навичок XXI сторіччя. Як можна його розвивати на уроках і підвищувати медіаграмотність учнів та учениць, розповіла Наталя Малютіна під час міні-EdCamp’y Paniutyne. Вона є регіональною координаторкою проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» у Дніпропетровській та Харківській областях. Цей проєкт заснувала Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX). Його мета — навчити учнів відрізняти фейки та судження від фактів, розвивати навички критичного мислення.

«Нашим учителям з української мови та літератури, мистецтва, з історії України, всесвітньої історії та мистецтва у 8—10 класах ми надаємо розробки уроків, де вже є вправи з медіаграмотності та критичного мислення. Там є презентації, відеофрагменти, завдання, які можна відкрити, зчитавши QR-код, що дуже полюбляють учні, є роздаткові матеріали. Урок розроблений максимально детально, та вчителі самостійно обирають, чим саме користуватися. Деякі напрацювання розраховані лише для учасників проєкту, але більшість уже у відкритому доступі», — пояснила Наталя Малютіна.

Матеріали для уроків із мистецтва (9 клас) та української мови (8—9 класи) схвалені МОН для використання в школах.

За результатами оцінювання після трьох семестрів уроків, розроблених у рамках програми, виявлено: учнівство вдвічі краще ідентифікує мову ворожнечі, 38% школярів та школярок — краще визначають неправдиві новини, 39% — ліпше розрізняють факти та судження.

«Діти тепер краще протистоятимуть булінгу, мові ворожнечі. Вони вже можуть відрізнити випадки, коли хтось ними маніпулює або не коректно поводиться в соцмережах. Це допомагає психологам та керівникам навіть у позакласній роботі», — додала спікерка.


STEM, STEAM ТА STREAM


Регіональна (не)конференція була присвячена підходу в освіті, який об'єднує вивчення точних наук і технологій. STEM передбачає такі дисципліни: наука (природничі науки) (Science), технології (Technology), інженерія (Engineering) та математика (Mathematics).

Фізика, математика (алгебра, геометрія), інформатика, хімія, креслення, робототехніка вивчають у комплексі, розповідає координаторка проєкту «Впровадження регіональної моделі SТЕМ-освіти» в Дніпропетровській області Ольга Запорожець. Завдання цієї програми — орієнтувати дітей на наукову діяльність та зайнятість у промисловості.

«Основне в методиці — практична доцільність: щоби діти розуміли, де можна використати знання та навички. Це більше проєктна діяльність, самостійна робота, коли не вчитель учням розповідає, що буває так або так, а діти самостійно здобувають знання», — пояснила Ольга.

Елементи SТЕМ-навчання можна впроваджувати навіть із дошкільного віку. Наприклад, пропонувати дітям змоделювати модель із конструктора. У школі цей напрям можна застосовувати на окремих уроках, проводячи з учнями практичні вправи, або ж об’єднати кілька предметів і проводити бінарні заняття, наприклад із математики та фізики. А ще — давати дітям можливість працювати над довготривалими проєктами.

В основі моделей STEAM та STREAM — ті ж самі дисципліни, тільки в першому варіанті додається мистецтво, а в другому — ще й читання.

Вчителька Криворізької спеціалізованої школи №70 Марина Кисіль поділилася досвідом, як провести в початковій школі STREАM-урок, день чи навіть тиждень.

Як поєднати математику, науку, інженерію, технології, мистецтво та читання на уроці «Я досліджую світ», освітянка продемонструвала на прикладі вивчення екосистеми річки.

Малечу потрібно об’єднати в групи. Щоби зацікавити дітей ще на початку, можна зашифрувати назву річки за допомогою цифр, кодом до яких будуть літери на мобільному телефоні з кнопками або ж у роздруківках у формі телефонів.

«Перша цифра вказує на номер кнопки, а цифра в дужках — порядковий номер літери. Наприклад, четверта кнопка — третя буква, і таке інше. Класно це використовувати на уроці літературного читання: можна закодувати, наприклад, прізвище письменника або якийсь термін», — радить Марина Кисіль.

Приклад закодованої назви річки Інгулець.

Друга фішка — знайомство з історією річки. Можна підготувати дві легенди, запропонувати дітям їх прочитати та обрати, яка з двох правдива.

Якщо є можливості, можна влаштувати з дітьми екскурсію до річки та вивчити флору, фауну та корисні копалини.

Для цього вчителька радить використати планшети з колонками «Я бачу», «Я знаю» та «Я розумію». У першій діти малюють або пишуть те, що бачать на місці. У другій — пишуть назви тварин, рослин чи копалин, які вони не бачать, але знають, що ті є біля річки. Третю колонку школярі та школярки заповнюють у класі, наприклад, зчитавши QR-код, який веде до повного списку копалин, тварин або рослин.

Також можна поговорити про забруднення річки, сконструювати з пляшок робота, який буде чистити дно, або виготовити модель фільтра для очищення води.

«Діти мають бачити об’єкт із різних боків та вміти застосувати знання в житті. Чого зараз навчають — переважно складати тести: обвів букву та іноді навіть не задумався над відповіддю», — підсумовує освітянка.


Як школи співпрацювали з батьками 


(Не)конференція в Хмельницькому ґрунтувалася на темі взаємодії вчителів, шкільних адміністрацій, батьків та дітей.

Представниця батьківського сектору Інна Горячок поділилася порадами, як видозмінити традиційні батьківські збори та зробити їх продуктивнішими.

«Помітно, що батьки вже не бажають працювати у форматі батьківських зборів. Проте не все потрібно ламати вщент. Правильна організація роботи з батьками — перша цеглинка в міцному фундаменті взаємодії зі школою. Цей фундамент має будуватися на принципах партнерства, діалогу, ефективної взаємодопомоги, співпраці та порозуміння», — зазначає спікерка.

Різновиди взаємодії школи з батьками:


Вправи для активізації мозку та посібник із прав людини 


Тренерка зі швидкочитання та ментальної арифметики Вікторія Батурова під час (не)конференції у Хмельницькому поділилася лайфхаками для активізації мозку в учнів та учениць.

«Раніше вважалося, що нервові клітини не відновлюються. Однак останні дослідження показують, що мозок має здатність до відновлення нервових клітин (нейропластичність). Приблизно до 50—60 років нейронна сітка повністю відновлюється», — зазначила експертка.



Дякуємо партнерам хвилі — Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні, Heinrich Boll Foundation, Бюро Київ — Україна (Heinrich-Böll-Stiftung), компанії EdPro (EdPro.ua), видавництву «Ранок» (Корпорація «Ранок»), громадській організації «Смарт Освіта» (ГО «Смарт Освіта»), порталу «Нова українська школа» (Нова Українська Школа), видавничій групі «Шкільний світ» (Шкільний світ), медіагрупі «Накипіло» (Накипело), краудфандинговій платформі «Спільнокошт».

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО

У разі масових заворушень на вулицях міста ми вас повідомимо

X