Письменник Сергій Жадан відновив втрачений текст до вистави театру «Березіль» - Накипіло
Події

Письменник Сергій Жадан відновив втрачений текст до вистави театру «Березіль»

  • Тетяна Леонова
  • Вікторія Якименко
  • 16 Січня 2022

У 2022 році легендарному театру Леся Курбаса виповнюється 100 років. Трохи менше — джаз-ревю «Алло на хвилі 477!». Прем’єра вистави відбулася в січні 1929 року на харківській сцені й була надзвичайно популярною: упродовж весни її грали 46 разів. 

У Вірляни Ткач, американської режисерки, письменниці, дослідниці творчості Леся Курбаса, виникла ідея відновити ревю. Вона запропонувала Сергію Жадану попрацювати над втраченим текстом.

Snimok ekrana 2022 01 15 v 11.28.49

«Буде багато джазу, політики та криміналу», — обіцяє Сергій Жадан.

Ми з Вірляною Ткач хочемо зробити рімейк вистави 1929 року «Алло на хвилі 477!». Її ставив не Курбас, а троє молодих режисерів, які працювали в його майстерні. Це ревю: там була музика від батька українського джазу Юлія Мейтуса, він жив тут у Харкові, багато танців і щось на зразок стендапу. Виходили актори та розігрували різні сценки. Деякі сценки змінювалися, деякі — лишалися. Тексти писав Майк Йогансен. Це була більш легка, розважальна вистава березолівців, вона не була така серйозна, як, скажімо, вистави на тексти Куліша. І вона не збереглася.

Не зберігся текст, але вціліли ноти, тобто партитура, збереглося багато фотографій і лібрето. Ми маємо структуру, розуміємо, яка вона була, втім, не розуміємо, про що вони говорили, адже тексту немає. Ми беремо структуру та наповнюємо все новим змістом.

Спочатку ми спробували приблизно вгадати, що міг писати Йогансен у 20-х роках. Ми розуміємо, про що були ці тексти: про місто, про те, що в Харкові відбувається, місцеві анекдоти, любовні, водевільні, сатиричні історії. А потім ми подумали, що просто відтворювати виставу, мабуть, не надто цікаво, а добре було б провести своєрідний місточок від 20-х років до сьогоднішнього часу, зберігши головну ідею. Ми показуємо виставу про місто, про джаз, про музику, про танці. Вона являтиме собою палімпсест (рукопис, на якому стерли первісний текст, а зверху написали новий — ред.), у якому 20-ті роки проступатимуть крізь наше сьогодення.


«Кордони в театрі починаються там, де закінчується уява»


Snimok ekrana 2022 01 15 v 11.29.01

Вірляна Ткач. Фото Іван Печений

Про Леся Курбаса Вірляна вперше почула ще в дитинстві від свого діда. Він розповідав, що вчився з видатним режисером в університеті у Відні, тільки на рік пізніше. Тоді дівчина слухала діда неуважно, її це не надто цікавило. А коли подорослішала, присвятила вивченню генія Леся Курбаса все життя.

«Кордони в театрі починаються там, де закінчується уява. Я надзвичайно радію, що співпрацюю з українськими митцями», — каже Вірляна Ткач. 

Режисерка приїздила восени до Харкова, щоби працювати з Сергієм Жаданом над текстом. Також вона встигла провести кастинг і відібрала акторів для майбутньої вистави з різних харківських театрів. Наступний візит в Україну Вірляна Ткач планує у березні.

Також у листопаді до Харкова з Нью-Йорка прилітав відомий нью-йоркський джазмен Ентоні Колман. Він успішний композитор, записав 15 власних дисків та багато творів для різних ансамблів. Наразі він працює зі вцілілою партитурою Юлія Мейтуса до вистави «Алло на хвилі 477!». Ентоні Колман влаштував прослуховування харківських музикантів і відібрав серед них виконавців для майбутньої вистави.


До 100-річчя театру — занедбана будівля


Snimok ekrana 2022 01 15 v 11.29.30


Харківський державний академічний український драматичний театр імені Т. Г. Шевченка, відомий як «Березіль».

У цій будівлі знаходиться музей, де зберігаються різні речі, пов’язані з театром Леся Курбаса. Безцінні документи, які представляють інтерес на світовому рівні, а належних умов для їхнього зберігання — не створено. Саме там Вірляна Ткач колись знайшла непідписані ноти. Вона їх не могла прочитати, бо не має музичної освіти, але припустила, що це може бути партитура Юлія Мейтуса до вистави «Алло на хвилі 477!». Так і виявилося.

Завдяки ініціативі Вірляни Ткач «Алло на хвилі 477» повернеться у Харків, але, на жаль, не на сцену рідного театру. Хоча це могла бути красива історія до 100-річного ювілею... Знакова історична будівля театру Шевченка вже багато років перебуває в аварійному стані. До того ж там немає рояля. А це необхідна умова, щоби вистава відбулася, — хороший рояль на сцені, бо буде грати джаз-бенд.


Лишилися тільки фотографії


Snimok ekrana 2022 01 15 v 11.29.44
Костюм кухаря Рафу-дади, ескіз художника Вадима Меллера.
Сцени з вистави «Алло на хвилі 477!» у Березолі в 1929 році.

Курбас називав «Березіль» не театром, а творчим об’єднанням. Там був мікс усього: він використовував кінохроніку та монтаж у виставах, акробатику, під його керівництвом працювали різні акторські студії, режисерська лабораторія, макетна майстерня та навіть театральні журнали. Курбас перший почав застосовувати в театрі кіно, і це не лише в Україні, а й на світовому рівні.

«Він взагалі був піонер, революціонер. Багато речей робив уперше або майже вперше. Страшенно шкода, що все це не фіксувалося: крім фотографій, нічого немає. Ми тільки за якимось спогадами можемо зрозуміти, що відбувалося на сцені, який це все мало вигляд, що там робили актори. Таке враження, що був Космос, була планета — і вона зникла. І нам розповідають, яка вона була», — говорить Сергій Жадан.

Snimok ekrana 2022 01 15 v 11.30.04

Сцена канкану з ревю «Алло на хвилі 477!», 1929 рік.
Звичних декорацій не було. Світлові кола з електричних лампочок, які одна за одною швидко спалахували, справляли сильне враження на публіку.

Snimok ekrana 2022 01 15 v 11.30.16


Вадим Меллер з актрисами в костюмах, створених ним для спектаклю «Алло на хвилі 477!» театру «Березіль».

Snimok ekrana 2022 01 15 v 11.30.25

Місце перепочинку літераторських душ 20-х років — містична кав’ярня з третьої дії вистави. Автори вистави-ревю 1929 року «Алло на хвилі 477!» помістили її в самісіньке Пекло. Історія Харкова 30-х років показала, що небезпідставно. Актор у масці письменника Остапа Вишні відвідує ресторан у Пеклі, населеному акторами в масках Миколи Хвильового, Юрія Смолича, Олеся Досвітнього, Майка Йогансена.

Snimok ekrana 2022 01 15 v 11.30.40

Виставу «Алло на хвилі 477!» у січні 1929 показували майже щодня.

«Алло на хвилі 477!», — так починалися передачі харківського радіо, яке працювало на частоті 477 метрів. Тисячі харків’ян наприкінці 20-х років щоденно чули цю фразу.

У Харкові працюватиме багато радіостанцій, але згодом вони закриються. Харків’яни поїдуть відкривати радіо в Києві. Харків надовго залишиться без власного, суто харківського радіо.

А в наші дні Вірляна Ткач вирішить відродити ревю «Березоля» «Алло на хвилі 477!» про життя в радянському столичному Харкові у 20-ті роки. Сергій Жадан напише новий текст замість втраченого: про життя в сучасному, нестоличному та нерадянському, Харкові 20-х років. А наприкінці 2021-го запрацює суто харківське радіо «Накипіло».

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО

Оперативні та перевірені новини з Харкова