«Ми відкриті до нових проєктів»: харківські митці розповіли про ребрендінг «Нової сцени»

У Харкові відбулася презентація Центру сучасного мистецтва «Нова сцена» для харківських артистів, літераторів, драматургів та інших творчих людей.

«Нова сцена» — професійна мистецька платформа, що просуває неформальну освіту, творчі колаборації та нетривіальні культурні події. Вона включає напрямки: «сучасний синтетичний театр», «музика та музичний перформанс», «сучасна література», «мистецька та культурна освіта», «продюсування», «колаборація у спільних проєктах», «культурні комунікації» та «просування сучасної української культури».

Участь у презентації оновленого бренду взяли представники «Нової сцени» ― керівники, продюсери, музиканти та літератори. Вони поділилися досвідом співпраці та приділили увагу творчим ініціативам: опері «Синій Птах. Повернення», проєкту «Новітня Українська Колискова» та програмі «ШАNА: наодинці».

Комерційна директорка Ольга Солонецька нагадала, що «Нова сцена» як творча платформа з’явилася ще в далекому 1991 році. Це була андеграундна спільнота креативних людей, яких не завжди сприймало оточення. Яскраві особистості працювали у різних сферах: у музиці, театрі, фотографії тощо.

«Ми прагнемо, щоби Центр сучасного мистецтва став стартовим майданчиком для цікавих проєктів, ― зауважила Солонецька. — Харків ніби культурна столиця, та багато людей звідси виїжджає, бо нічого не відбувається. А хочеться, щоб люди залишалися».

У Центр запрошують фотографів, режисерів, акторів, художників. Представники «Нової сцени» наголосили на необхідності співробітництва та творчих колаборацій. Вони переконані, що у важкі часи митцям потрібно йти назустріч один одному.

«Ми не намагаємося щось узурпувати, ― запевняє продюсер Центру сучасного мистецтва «Нова Сцена» Дмитро Кутовий. — Як на мене, головна проблема сучасної української культури, що ми конкуруємо за 300 глядачів та 150 тисяч гривень, за продаж квитків. А наше завдання — бути відкритою платформою. Адже роз’єднуватись, об’єднуватись, виокремлюватись, збиратись знов докупи — це і є життя».