Є декларація, але в лікарні вимагають гроші. Що робити?

Розібралися у ситуації на прикладі харківської лікарні.

У Харківську дитячу обласну лікарню №1 Олег Глєбов привіз новонароджену дитину з підозрою на пневмонію. Лікування затягнулося на два тижні. Діагноз не підтвердився, лікарі ставили інші — набряк мозку, жовтяниця. Немовля лежало у реанімації кілька днів. Аналізи були в нормі. За словами Олега, батьків до відділення не пускали через карантин. Щоб бачитися з дитиною, старша медсестра реанімації запропонувала заплатити за палату 150 гривень за добу.

«Кожного дня видавали на папірці списки ліків. Доходило до 800 гривень. Ще потрібно було купувати побутову хімію і медичні витратні матеріали. Оплачували палату і з дружиною перебували з дитиною по черзі. Нам пояснили, що це як благодійний внесок, — каже Олег. — Я показав ксерокопію історії хвороби дитини професійному хірургу. Він був у шоці. Якщо УЗД й аналізи у дитини були хороші, від чого його лікували антибіотиками? Я за власним бажанням забрав дитину з лікарні. Його нічого не турбує».

Сім'я не розуміє, чому лікування і перебування дитини у закладі довелося оплачувати зі своєї кишені. Декларація з сімейним лікарем у них є.

Що не так?

В Україні діє Програма медичних гарантій. Вона дає право пацієнтам на безкоштовні послуги. Їх вартість установам компенсує держава.

За інформацією Департаменту моніторингу Національної служби здоров'я, Харківська дитяча обласна лікарня №1 уклала з НСЗУ договір на десять медичних послуг на суму 93 693 793 гривень. Держава компенсує установі вартість цих процедур з бюджету.

Для пацієнтів, у яких підписана декларація з терапевтом або сімейним лікарем, будуть безкоштовними:

• амбулаторна допомога у лікарні;
• хірургічні операції;
• стаціонарна допомога без хірургічних операцій (у тому числі проживання і харчування під час лікування на стаціонарі);
• медична допомога у складних неонатальних випадках;
• медична реабілітація немовлят;
• діагностика і хіміотерапевтичне лікування онкології;
• цистоскопія;
• езофагогастродуоденоскопія;
• колоноскопія;
• стаціонарна паліативна допомога.

«Допомога, яку надавали дитині, входить у пакет стаціонарної допомоги. За направлення, самозверненням у невідкладному стані чи за доставлення бригадою швидкої ці послуги для пацієнта є безоплатні і покриваються Програмою медичних гарантій. Якщо у пацієнта вимагають гроші за послуги, які оплачує НСЗУ, це порушення договору. Медзаклад ризикує втратити договір з НСЗУ і залишитися без фінансування із державного бюджету», - пояснила Тетяна Бойко, директорка департаменту комунікацій НСЗУ.

Що робити?

• зверніться до контакт-центру НСЗУ по телефону 16-77;
• залиште скаргу на сайті служби через онлайн-форму. У зверненні детально опишіть ситуацію і залиште телефон для зворотного зв'язку.

Важливо: фахівці НСЗУ радять вказати у скарзі повну назву лікарні, посаду, прізвище, ім'я та по батькові співробітника медустанови, що вимагає оплату за медичні послуги, ліки або витратні матеріали (шприци, гумові рукавички, крапельниці, спирт). Поясніть ситуацію, за якої з вас вимагали оплату та озвучену суму.

Якщо права пацієнта порушуються, НСЗУ організовує перевірку медустанови. Інформацію фахівці передадуть у поліцію. За фактом таких звернень цього року Нацслужби здоров'я направила правоохоронцям 14 заяв.

Коли платити законно?

Комунальні і державні установи охорони здоров'я можуть надавати пацієнтам платні послуги, які не входять до Програми медичних гарантій. Оплачувати їх потрібно за офіційно встановленими тарифам через касу. Ціни затверджує місцевий орган самоврядування, якому належить заклад.

Харчування і проживання у палаті може бути платним, якщо пацієнт хоче перейти у кімнату підвищеного комфорту й оплачувати відповідне меню. Гроші також проходять через касу.

На Програму медичних гарантій у бюджеті є 72 мільярди гривень

Всього НСЗУ пропонує 26 пакетів медичних послуг, які лікарням і поліклінікам компенсує держава.

Сума покриває первинну допомогу (19,1 мільярдів гривень), екстрену (4,6 мільярда гривень), амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну (44,4 мільярдів), паліативну (300 тисяч гривень), реабілітацію (500 тисяч гривень). На проект «Доступні ліки» виділено 2,1 мільярда гривень.