Андрій Шимановський: «українофіл» з TikTok-у - Накипело
Події

Андрій Шимановський: «українофіл» з TikTok-у

  • Діана Руда
  • facebook
  • 7 Квітня
  • 1557

Андрій Шимановський — український TikTok-блогер, який популяризує літературну українську мову через короткі веселі відео в соцмережах. Він проводить мовомарафони для компаній та навчає ораторству. Ми погуляли з Андрієм Харковом, розповіли йому про будинок «Слово», місцеві діалекти, дізнались про його плани та обговорили український контент.

Скільки в тебе зараз переглядів?

Під одним відео мільйон чотириста тисяч, але в мене кілька відео по мільйону вже є. Але тут справа така, останній тиждень я майже нічого не знімав. 

Як там поживає український TikTok, як ти себе в ньому почуваєш?

Я спочатку дуже не хотів заходити в TikTok, я з Інстаграму почав, це моя аудиторія, молодь, мені здавалось, що TikTok більш дитяча мережа. Але багато моїх друзів ледь не змушували це зробити, казавши «це твій формат, ти там себе знайдеш» і я вирішив спробувати, власне, створити навчальний контент, який буде сприйматися не як нав'язування чогось, а просто, як легка подача, яку люди додивляться до кінця і їм ще буде весело. Тут я використовую свою акторську освіту й знання української мови. 

Чи думав ти створювати великі відео для YouTube?

Я почав десь півроку тому займатися блогерством, але я такий далекий у монтажі, мені так складно монтувати ці ролики по 15 секунд, що коли я уявляю, як монтувати для YouTube і складати це все дуже складно і забирає дуже велику кількість часу. Хоча бажання створювати щось більш об'ємне та тривале в мене є однозначно.

Які взагалі в тебе є проєкти? Я бачила ти робиш Мовомарафон. Що ще?

Останній місяць я працював для торгових організацій, що пов'язано із законом про перехід сфери обслуговування на українську мову, тому створив такий Мовомарафон для працівників «Сільпо» по всій Україні, і зрештою він став відкритим для всіх. Він триває 42 дні, це щоденні відео та завдання, для того щоб допомогти людям краще оволодіти українською мовою, і це головна задача, яку я собі ставив. 

Що ти, взагалі, думаєш про цей закон?

Мені приємно, коли зі мною в закладах тут спілкуються українською, але це буває не завжди. Десь 50 на 50. Причому іноді я прям відчуваю оцю нотку, що я принципово не перейду з тобою на українську. Я реагую «ну, шкода». Я не влаштовую скандали, це теж одна з моїх принципових позицій, бо я вважаю, що мовне питання в Україні в дуже таких гострих стосунках, особливо з частиною російськомовною. І я не хочу це підсилювати, навпаки, намагаюсь робити акцент на чеснотах української мови, на тому, що красиво, показувати багатство мови і так далі, через це якось захоплювати, але не намагатись якось зробити тут конфлікт. Тобто, я цим захоплююсь і показую, чому я цим захоплююсь і все. Принаймні я помітив, що це краще працює, бо в багатьох викликає агресію нав'язування. Я не люблю, коли мені щось нав'язують і сам намагаюсь цього не робити. 

А як ти зі своїми друзям, ти їх якось тролиш, виправляєш?

Тільки найближчих, які мене попросили це робити. Якби ви мене попросили це робити, я б виправляв, якщо не просили, то я ніколи цього робити не буду.

Ти сам створюєш весь контент чи маєш команду?

Відсотків вісімдесят сам, а частинку мені от допомагає дівчина Уляна щось знімати. Я живу власне у Львові разом з одним блогером, що якраз працює в YouTube і він хороший в монтажі, щось складніше він мені допомагає зробити. 

Чи думав про колаборацію зі співаками сучасними,  лідерами думок з різних сфер, там як Latexfauna, приклад? 

Так, я сьогодні думав про це, щоб створювати щось з тими, хто мені подобається на українській естраді. Можливо, з часом. Є декілька колаборацій з іншими блогерами, що також зацікавлені.

Я подивилась останній випуск «Телебачення Торонто», і там якраз був огляд Харкова і мене він засмутив, бо його показали виключно з поганих сторін. Як тобі наше місто? 

Насправді, як сталося, я був у Харкові минулого разу десь чотири роки тому, і ми тоді теж мандрували з моїми однокурсниками по всій Україні. І Харків був одним з останніх міст. І от коли змінюється багато міст, і це ледь не щодня, воно вже складно все сприймати. Але пам'ятаю, що саме Харків мене так зупинив та заспокоїв. Тому що тут дуже багато цікавих речей для мене, неочікуваних абсолютно. Особливо в центрі, біля театру «Березіль», насправді в нього є щось спільне зі Львовом. Якщо поєднати саме архітектуру, то щось спільне між Львів/Київ. Але Харків мене однозначно зацікавив, і  я не можу конкретно сказати, що саме, але такі цікаві фасади і якось так класно.

Кого ти ще дивишся з блогерів і як інші почувають себе саме в українському просторі TikTok?

Пам'ятаю, коли я перший раз завантажив собі додаток і почав гортати, що в нас знімають, що відбувається, чесно, мені одразу трішки не вистачило якості. Є ось це відчуття, що, по-перше, TikTok — це дуже легко, що взяв, зняв — і все, маєш мільйони переглядів, але це насправді геть не так. І навіть коли людина збирає аудиторію, коли це вже 20–50 тисяч, мені здається, з'являється якийсь обов'язок, що ми не можемо там будь-що транслювати. Мені здається, що є якесь поверхневе ставлення до цього, і це проблема. Але зараз це потрохи змінюється.

І про суржик та діалекти — це погано чи добре?

Діалект — це нормально, він залежить від регіону, тут люди так жили й органічно ці слова заходили і це потрібно вивчати. Суржик — погано, це фактично, що ми не знаємо мови і використовуємо чужі слова. А діалекти я теж вивчаю, і може бути в мене така цікава колаборація з одними блогерами, де ми будемо по всій Україні вивчати діалекти. Для тих, кому потрібна літературна — будь ласка, моя сторінка. 

Яка зараз молодь, що їй цікаво?

Дуже різна, так, вона ділиться на частково несвідому до того, що відбувається, а частина — і мене саме більше такої оточує — яка свідома того, що за процеси в країні. Здається, у Харкові є «Українська Академія Лідерства»,  і я от відносно недавно з ними познайомився, і, мені здається, що за цією молоддю майбутнє. Багато школярів-старшокласників хочуть брати участь в цій Академії та навчатись.

Чим ти ще займаєшся?

Ну взагалі я актор театру та кіно, і ще півроку тому це була моя основна професія. Я займався виключно цим, ще викладав час від часу. Кіно та поезія цікавлять найбільше.

Ти більше про грати чи дивитись?

І те, і те. Грати і досліджувати. Складно знайти кіно, в якому б дуже хотів зіграти, бо його не так багато. А якщо воно є, туди складно потрапити, тому дивитися мені поки вдається краще. 

Дивився якісь останні українського виробництва фільми?

Зараз я підсів на документальне кіно. Зараз відбувається фестиваль документального кіно Docudays, і найбільше я дивився саме його. А з художнього пригадую фільм «Черкаси» останнє, що дивився.

Чи бували в тебе якісь курйози у переписках з аудиторією?

Насправді відбувається так, що мене багато людей хоче виправити, але вони помиляються, «просто нас так у школі вчили», але це не так. І я рекомендую розвернути словничок, почитати, що й до чого. Іноді буває кумедна агресія, хтось не розбиреться в чому справа, чим я займаюсь, і вони чують українську мову, а значить треба атакувати цей контент. І смішно формулюють — «українофіл». 

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО

У разі масових заворушень на вулицях міста ми вас повідомимо

X