Птахи і вибухи: харківські пернаті у воєнні часи - Накипіло
Події

Птахи і вибухи: харківські пернаті у воєнні часи

  • Аліка Піхтерева
  • Олександр Птаха
  • 17 Травня
  • 1246

«…Навіть голуби довкола них не товчуться. Де вони, до речі? [...] Паша ковзає поглядом вгору-вниз і раптом помічає їх — сотні теплих пташиних згустків, що стискаються, мов кулаки, сотні пташиних дзьобів, що націлились на нього згори, сотні очей, круглих, застиглих від постійного страху. [...] Як вони помістилися всі туди, думає, а коли щось станеться з вокзалом? Якщо згорить вокзал? То що? Куди їм?».

Сергій Жадан, «Інтернат» 

Роман Жадана «Інтернат» оповідає про життя людей на Донбасі, які дивилися в очі війни у 2014 році. Тепер із нею зустрілася вся країна. Серед питань, про які зараз думають хіба що науковці, — наскільки сильним є та буде вплив воєнних дій на екосистему. Харків’яни замислюються, коли бачать у місті приголомшених вибухами, дезорієнтованих птахів. Деякі з них почали прилітати з теплих країв ще наприкінці лютого. Повернення пернатих в нормі триває до середини травня. Як вони виживатимуть в умовах війни та чи можна їм якось допомогти? Про це ми поговорили з орнітологинею, кандидаткою біологічних наук, доценткою кафедри зоології та екології тварин Тетяною Атемасовою. 

Тетяно Андріївно, які птахи повернулися наприкінці лютого?

Журавлі, навіть до початку подій у регіоні. Як там вони зараз — я навіть боюся уявити. А взагалі дрібні горобцеподібні: вони прилітають не одночасно. Є ті, що на початку квітня, інші — наприкінці. Останньою прилітає та починає співати іволга. Словом, птахи, що рухалися до північних районів, вертаються в кінці лютого, деякі — на початку березня. На початку травня зазвичай повертаються усі. Ось це вони застали. 

Чи можуть вони відправитися назад, відчувши небезпеку? Чи просто відлетіти в якесь безпечне місце?

Якщо там дуже гучно — ймовірно, вони залишать місця гніздування та відкочують, де тихіше. Назад, де зимували, вони зараз не полетять. Для цього треба, щоби була фізіологічна перебудова в організмі. Це для них зарано. Тому, якщо вони втратили місця гніздування, почнуть мандрувати, знайдуть тишу та знов почнуть гніздитися. 

Але є такі птахи, які гніздяться раз на сезон, що з ними не роби. Вони зазвичай збиваються у стаї та кочують до районів, де можна підгодуватися та де відносно тихо. Я підозрюю, що журавлі наші теж відлетіли. Раніше вони літали на «Асканію-Нова», але, наскільки я знаю, там зараз теж неспокійно. Ну, може вони щось собі знайдуть.

Тобто ті, що гніздяться один раз на сезон, цьогоріч не даватимуть потомства?

Так, не буде гніздування цього року, не буде приросту популяції. Для деяких популяцій особливо рідкісних птахів це буде дуже небезпечно. І хтозна, чим усе закінчиться.

Може статися, що в тихих районах спостерігатиметься пташиний бум?

Якщо з'являться багато птахів із великим навантаженням на кормову базу — буде велика конкуренція, і успіх гніздування місцевих птахів теж буде нижчим. Погано всім.

А що з тими, хто залишався зимувати: вони не здатні подолати великі відстані, щоб убезпечити себе?

Вони можуть просто покинути гніздо, не гніздитися цього року. І вони здатні полетіти кудись, де не надто галасно. Вони можуть збиратися у зграї та утворювати великі кочівлі туди-сюди. Жоден птах не здатний жити в зоні, де йдуть бойові дії.

Багато птахів зараз гинуть, а ще є велика кількість дезорієнтованих, оглушених пернатих. Що із ними буде? Чи може людина якось допомогти?

Людині зараз би собі допомогти. А птах сам полетить, куди зможе. Якщо не здатен летіти — ніхто не допоможе. Є багато птахів, які отримали шок, контузію. І це дуже погано, бо вони можуть не відновитися та швидко загинути. У птахів все стрімко відбувається, у них взагалі дуже швидкий обмін речовин, і всі процеси так само проходять в організмі. Тож якщо птах отримав контузію або рану — перспективи на життя в нього дуже невеликі. На жаль. 

А якщо бачиш на землі шокованого птаха — чи можна його забрати додому, подарувати шанс на виживання?

Це один із додаткових чинників впливу на довкілля, дуже негативний. Нічим ви не допоможете. Якщо птах оклигав, полежав, можна його водичкою напоїти. Якщо він може летіти — він летітиме далі. Якщо не може — нічого ви з ним не зробите. Звісно, можете додому забрати, відгодувати його. Але ж скільки їх там заберуть? Масово це неможливо. Ось така біда.

Скільки в нас у регіоні зафіксовано рідкісних видів птахів?

З Червоної книги — 38, і ще 37 із Червоного списку Харківської області. Разом 75 виходить.

Війна загрожує, що деякі види можуть зникнути назавжди?

Так, це може бути, особливо рідкісним видам. Адже війна руйнує довкілля. Зараз це не надто помітно, бо в нас інші проблеми, але в такому становищі не лише птахи не зможуть вижити, а й інші тварини та рослини. 

Зараз можливо спрогнозувати, наскільки сильний цей удар по популяціях?

Дуже важко. От коли нарешті підуть вони (російські війська — прим. ред.) — ми ще довго не зайдемо в природні системи, бо через мінування це буде небезпечно. Коли ж зможемо оцінити весь цей жах — я навіть не знаю. 

З колегами орнітологами ведемо облік на Заході країни. Це дуже цікаво, ми скучили за роботою. Тут трошки фауна відрізняється від нашої, але загалом майже така ж. Поки що вона не потерпає від впливу бойових дій. Сподіваюся, так і буде. Може, це стане якимось рефугіумом, з якого вона потім розселиться на постраждалі території. Відновлюватиметься природа, вона нікуди не подінеться. Але часу це займе багато.

 

Поки думала над питаннями до інтерв’ю — замислилась, як після Голодоморів природа змогла відновитися. 

Все ж таки Голодомор не руйнував так масштабно природні системи. Коли я бачу роліки з Ізюму — просто мороз шкірою йде. Мої місця, де я працювала, де ми зробили проєкт Національного парку, а зараз там усе у воронках, зруйноване. Страшно.

Це не перша війна у світі. Чи були дослідження раніше, які б показували, як відновлюється природа, наскільки це довго? На Донбасі хтось вів облік?

Досліджень дуже мало. Після Другої світової проводити їх було нікому. Коли трошки відновилася наука — пройшло вже років 10, і наслідки війни вже не досліджували. Є локальні: у степу, наприклад. Існує українська природоохоронна група, і вони досліджували наслідки війни на Донбасі. Є, але мало. 

Яке зараз становище природоохоронних територій у Харківській області, що відомо?

Гомільшанські ліси — не під окупацією. Деякі співробітники, які там залишилися, навіть працюють. Наші хлопці звідти нещодавно виходили на зв’язок, із ними все добре. Деякі, звісно, роз’їхалися. Гайдари стоять, там відключили електрику про всяк випадок. Слобожанський парк — на вільній території, і там волонтери багато роблять. Тобто парк працює не лише як природоохоронна зона, а й як прихисток. Днями промайнула інформація про наших співробітників, що бабаків доглядають. Із ними взагалі не було зв’язку. Отримали відомості, що вони живі, і бабаки живі. Нестерівка — маленьке село, воно нікого не цікавить, але туди важко доїхати, забрати їх або привезти щось. Також дуже багато бродячих псів. Виїхали люди, кинули собак, вони здичавілі, намагаються щось знайти їсти. А бабаки сидять у клітках, «воюють» із собаками. Хлопці та дівчата живі, вони не виїхали через те, що у нас там бабаки. 

Зв’язок є не завжди, бо там окупована територія. Процеси йдуть такі, що, може, скоро її звільнять. Дуже хочеться.

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО

У разі масових заворушень на вулицях міста ми вас повідомимо

X