Цар Соломон традиційно вважається взірцем мудрості. Люди долали величезні відстані, аби отримати слушну пораду та почути влучне та доречне слово. Дотепер його думки живуть у вигляді афоризмів і допомагають звернути наше мислення на пошук вірних і виважених рішень
Але що цікаво: коли мова заходила про життя самого Соломона, його мудрість ніби зникала. Проблеми виховання нащадка, який згодом став справжнім тираном, невміння розпоряджатися державними грошима, пошук кохання серед нескінченного числа жінок, доведення країни до внутрішнього розколу — усе це теж про наймудрішого царя.
На такий дивний парадокс звернули увагу двоє дослідників: Ітан Кросс, професор психології Мічиганського університету, та Ігор Гросман, доктор філософії університету Ватерлоо. Так званий «парадокс Соломона» означає ситуацію, коли людина може надати мудрі та по-справжньому ефективні поради та рекомендації іншим, проте сама у критичні моменти життя не вміє абстрагуватися та допомогти собі.
Чому ж виходить так, що вирішувати чужі проблеми значно простіше, ніж власні, навіть коли ви не цар Соломон?
Намагайтеся дивитися на ситуацію максимально відсторонено. Задайте собі питання: «Що б я сказав другу в такому випадку?», «Як я реагував би, коли прочитав чи почув від когось про таке?». Можливість оцінити ситуацію з боку допоможе зберегти об’єктивність і виваженість. Спробуйте сформулювати запит по-іншому, замість «що я відчуваю» — «що він або вона відчуває».
Згадаємо для прикладу біблійну історію.
До Соломона звернулися дві жінки, сперечаючись, хто є справжньою матір’ю новонародженої дитини. Соломон запропонував розрубати немовля та віддати кожній половину. Одна з жінок погодилася. Інша ж заради збереження життя малюка відмовилася від нього. Цар здогадався, що вона є справжньою матір’ю. Погодьтеся, це мудра історія. Але чи зміг би Соломон пропонувати подібне, якби мова йшла про його власну дитину або родича? Навряд чи.
Що робити, коли помічаєте в собі таку саму особливість?
Намагайтеся дивитися на ситуацію максимально відсторонено. Задайте собі питання: «Що б я сказав другу в такому випадку?», «Як я реагував би, коли прочитав чи почув від когось про таке?». Можливість оцінити ситуацію з боку допоможе зберегти об’єктивність і виваженість. Спробуйте сформулювати запит по-іншому, замість «що я відчуваю» — «що він або вона відчуває».
Щоби світ був справедливішим та безпечнішим, маємо докласти зусиль і відверто подивитися в очі власним страхам та побоюванням. І ніяк інакше.
Як жити, коли немає внутрішньої енергії
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
