Ми чули про захоплення станції, як навколо неї окопувалися російські загарбники. Що ж там відбувалося насправді? Аби дізнатися інформацію з першоджерела, поговорили з людиною, яка на власні очі бачила результати вторгнення.
Сергій Мирний — еколог, офіцер чорнобильської радіаційної розвідки, засновник Чорнобильского університету. З темою, як кажуть, «на ти». Він також опікується волонтерським центром «Чорнобиль», що продовжує працювати після деокупації регіону.
Пане Сергію, скажіть, будь ласка, у якому стані Чорнобильська зона зараз? Що там відбувається?
Чорнобильська зона в поганому стані, причому це стосується не тільки й не стільки радіаційної складової. У зоні після того, як росіяни відійшли, лишилася маса вибухонебезпечних предметів. Там, ймовірно, є ряд вибухових пристроїв, які на мілітарному слензі називають розтяжками. Це зазвичай дріт, який приєднано до міни або гранати. Коли людина чи тварина дріт зачіпає, стається вибух.
Для ілюстрації серйозності моменту: лише в одному невеликому триповерховому будинку в місті Чорнобиль сапери знайшли 17 розтяжок. Уявляєте, скільки народу там могло загинути? Один із лісників у Чорнобильській зоні підірвався на міні під час роботи. Перед тим була інформація, що там проводили касетне мінування з повітря з місць руху загарбників.
Це страшенно сповільнює дії. На питання «Яка там радіаційна ситуація?» відповідь дати можна, але дуже попередньо. У 1986 році в Чорнобилі, коли я був командиром взводу радіаційної розвідки, ми проводили розвідку і всередині 30-кілометрової зони, і навколо АЕС, у тому ж Рудому лісі. Тоді ми просто їхали й заміряли. А зараз, щоби пройшов радіаційний розвідник, або проїхала БРДМ, переобладнана на радіаційну розвідку, чи будь-яка машина, то перед нею має йти сапер і всі ці дороги перевіряти.
Оцінка радіаційних наслідків окупації ускладнена кількома серйозними обставинами. Загарбники розграбували практично всю матеріально-технічну базу дозиметрії: вкрали прилади, зруйнували на КПП високі стійки, які автоматично міряють машини. Крім того, що дозиметрист підходить і міряє найбрудніші місця — колісні ніші, підлогу в машині — автоматично машина стоїть між високими стійками, і від неї заміряється фон. Оці стійки на КПП «Дитятки» ще цілі, а на КПП «Лелев» у 10-кілометровій центральній, найбільш забрудненій зоні, — принаймні одна зруйнована.
Крім того, є дві науково-дослідні, науково-практичні установи в Чорнобильській зоні. В них, окрім приладів, зберігалися калібровочні зразки-еталони радіоактивності для налаштування дозиметричних приладів, аби вони точно працювали. Ці прилади невідомо де зараз. В одній установі місце, де це зберігається, під завалами. Там поміряли радіаційну обстановку — вона нормальна, але сапери сказали туди не лізти.
Наразі не відбулося детальної, з бухгалтерською книгою чи з excel-файлом, інвентаризації: що там є та чого немає. Лише в одній з цих установ — більше сотні еталонних розчинів і калібровочних еталонів. Їхня загальна радіоактивність, якщо перерахувати на низькорадіоактивні відходи, еквівалентна 700 кг. Майже тонна низькорадіоактивних відходів: що з ними, де вони, куди їх повезли, чи вони їх десь викинули? Оце все невідомо.
А в іншій установі, крім калібровочних зразків і еталонів, які середньорадіоактивні, були зразки топливовмісних мас із руїн четвертого реактора. Це шматки з того самого Чорнобильського реактора номер чотири, і вони добряче фонили. Якщо брати верхню межу інтенсивності випромінювання, то такий зразок із собою добу поносити — і вже людина заробила легкий ступінь променевої хвороби. Якщо тиждень — такий ступінь променевої хвороби, що навряд чи виживеш, бо легкий ступінь лікують, а високі дози — хтозна. Росіянам сподобалися красиві штучки, де частина зразків зберігалася, вони їх забрали як сувеніри та вивезли з собою, чи в Білорусь, чи викинули згодом.
Наразі зробили дозиметричний контроль частини будівель у Чорнобилі та доріг, і в трьох місцях знайшли підвищення радіаційного фону в порівнянні з тим, що там було до того та вважалося довоєнною нормою через 36 років після аварії. Підвищення не таке аж велике. Є робоча гіпотеза, що це техніка, тобто транспортні засоби навезли на собі. Підтвердження на користь цієї гіпотези: в одному з актів написано, що виявлено забруднений бордюрний камінь. Тобто або наїхало, або обтерлося, з нього щось торохнуло, і облетів засохлий бруд. Виникла велика науково-технічна й організаційна проблема ревізії радіаційної ситуації в Чорнобильській зоні: і взагалі, і в окремих локаціях, де люди перебувають частіше та де ймовірність забруднення найбільша.
Треба ще врахувати такі моменти для оцінки складності радіаційної ситуації. Коли росыяни наступали, то їздили через західний радіаційний слід. Ця колісна техніка, бойові машини піхоти, танки, важка колісна техніка, вантажні машини й легкові машини — що вони зробили? Тракові засоби, танки й БМП покришили верхній шар ґрунту, а якраз верхні десять сантиметрів тримали залишкові радіонукліди. Вони їх подрібнили, перем’яли в пил, а потім колісні машини цей пил піднімали. Там на багатьох точках працювала автоматична система вимірювання контролю радіаційної ситуації, тож там у сім чи в десять разів було підвищення фону.
Тобто понад те, що вони змінили на окремих локаціях радіаційну ситуацію, бо щось викинули, ще й порушили закономірність, яка була зафіксована. Була виміряна й розрахована тенденція, як все відбувається з точки зору фізичних процесів розпаду, з точки зору радіоекологічних процесів. Усе треба не лише переміряти, вносити на карту та в бази даних, не просто слідкувати, а й необхідно встановити нову закономірність змінення екологічної ситуації внаслідок дій загарбників. Ось така ситуація.
На вашу думку, чого вони туди поперлися?
Орда. Я слово «орда» вживаю не емоційно, не метафорично, а як технічний термін, який описує те, що там відбулося, що я на свої очі бачив. А також — на основі інформації, яку я чув від людей: моїх знайомих розумних людей, які там побували, і від фахівців. Вони навіть не прийшли, знаєте, володіти оцим. Коли люди приходять володіти чимось, вони його бережуть: захопили та будуть використовувати. А тут просто руйнація, пограбування. Магазини розтрощили. У колишньому райцентрі Іванків магазин був фірмовий «Штиль», там хороші були електроінструменти для роботи — розграбували. Супермаркети розграбували.
Цікавий момент. Вони вломилися в установу, яка займається науково-дозиметричною діяльністю, і там в одного з наукових співробітників у сейфі лежали найцінніші книги. Ну, розумієте, фахова людина десятиріччями збирає цінні книги, там є його поміточки, йому це дуже важливо. Сейф вони розкурочили, а все інше просто вивалили. Вони не розуміли цінність книг. Позабирали всі жорсткі диски: чи просто пограбували, або шукали, може, Україна розробляє атомну бомбу, чи «брудну» бомбу. Ось така картина.
Загроза лишається. Ракета може поцілити в будь-яку станцію. Можете пояснити: що може статися, коли енергоблок якоїсь станції буде зруйнований?
Не треба забувати, що Запорізька АЕС окупована загарбниками, це шість енергоблоків. Щоправда, інші, ніж Чорнобильський реактор, вони, умовно, такого типу, як на Фукусімі. Там не може бути вибуху на зразок Чорнобиля, але можливий великий викид. Якщо зруйнувати працюючий реактор, буде забруднення за вітром: на території поряд з об’єктом шматки полетять та їх за вітром понесе. Я б оцінив кілька десятків кілометрів як небезпечні. Це залежить від сили удару. Там доколупати до реактора не так просто: він за багатьма бетонними стінами, за захистом. Але можна вразити систему забезпечення, і будуть перегрів і викид. Можливе мікрорегіональне забруднення.
Треба грамотно діяти, служба інформації має бути. Щоби зберегти здоров’я, потрібно звідти тікати не за вітром, а поперек вітру. Якщо швидко діяти, може заподіятися шкода здоров’ю, але не надто велика. На жаль, цьому наразі не вчать.
Розкажіть, будь ласка, про волонтерський центр «Чорнобиль». Чим він займається та як українці можуть допомогти його роботі?
Волонтерський центр «Чорнобиль» у найгостріші моменти доставляв гуманітарну допомогу на окуповані території Київської та Чернігівської області, які страждали від війни, евакуював людей. Часто це було викликано ризиками для життя під час окупації. Робота продовжується дотепер із дещо меншою інтенсивністю.
Зараз ми основний акцент ставимо на підготовку Нацгвардії Збройних сил України. До нас звертаються. Я повернувся сьогодні з практичного заняття з підрозділом Національної гвардії, навчав бійців, передавав досвід роботи в умовах радіаційного чи хімічного забруднення. Я написав чернетку пам’ятки дій на радіаційно забрудненій території в умовах війни, які відрізняються від правил мирного часу.
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
