«11 березня в наш будинок потрапила бомба: влучила в сусідній під'їзд, зруйнувала квартиру сусіда та заділа нашу. Тієї ночі ми всі були вдома. Бомба пройшла чотири поверхи. У той час у нас не було ані газу, ані води. Всі працювали та готували їжу надворі. За нашими підрахунками, після удару бомби ми не змогли знайти десятеро людей. Сусідів нам вдалося врятувати, прорубавши спільний балкон.
З того часу ми майже не виходили з підвалу. Російські війська почали заступати в місто.14 березня вони вели відкритий вогонь по моєму будинку, через що згорів останній під'їзд. Чад ішов до підвалу, і люди були вимушені евакуюватися. Російські військові забрали нас до міської лікарні поруч, яка вже була окупована їхніми військами та слугувала так званою “базою”. Нам не дозволяли виходити з будівлі без дозволу. Кілька разів їхній головнокомандувач починав палити вгору з гвинтівки у приміщенні. Люди майже не отримували медичної допомоги, бо міські лікарі, яких військові також утримували там, мали займатися лікуванням російських військових. Там я почала розважати дітей. 18 березня нам сказали, що зелений коридор відкритий, їхати безпечно. Ми з родиною пішки йшли по Запорізькому шосе».
Це — спогад мешканки Маріуполя, залишений на порталі «Свідок», онлайн-платформі, де українці можуть розповісти про життя, думки та переживання під час нападу росії на Україну. «Свідка» створили українські ІТ-фахівці, аби зберегти свідоцтва про злочини країни-агресора. Окрім фіксації свідчень, ресурс можна використовувати як особистий щоденник: користувачі самі вирішують, приховати написане від інших людей або зробити публічним.
Кожен допис — анонімний: розробники приховали особисті дані авторів історій. На платформі відображається лише населений пункт, де відбувалися події. Додатково розробники «Свідку» створили можливості безпечної фіксації свідчень для українців, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Автор допису може поставити спеціальну помітку: тоді його допис опублікують, коли мине загроза життю.
Розробники запевняють, що платформа захищена від кібератак.
«Мета проєкту — створити історичний музей спогадів, аби все пережите нами не було марним і ніколи не повторилося знову. А також — щоби посприяти розголошенню звірств, здійснених військовими РФ, тому свідчення про воєнні злочини ми одразу передаємо Міжнародному кримінальному суду», — каже Олена Кук, директорка з контенту та комунікацій платформи.
Як залишити спогад на «Свідку»?
Необхідно зареєструватися на сайті svidok.org або скористатися Telegram-ботом @SvidokNoteBot.
Окрім тексту, в дописи можна додавати фото та відео.
Харків через рік після повномасштабного вторгнення. Фоторепортаж
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
