1 вересня в Україні починається навчальний рік. Його формат залежить від безпекової ситуації в кожному регіоні. «Накипіло» розбиралося, яким він буде на Харківщині.
Через постійні ворожі обстріли усі заклади середньої, професійно-технічної та вищої освіти в області працюватимуть в онлайн-режимі.
«Більшість ракет до нас летить із бєлгородської області. Час, за який долітає ракета, — 30–40 секунд до Харкова та приблизно 50 секунд до будь-якої точки нашої області. Мінімальний час, потрібний, аби спустити дітей у сховища, — чотири-п'ять хвилин», — зазначив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Загалом у регіоні пошкоджені 210 із 715 закладів середньої освіти, зруйновані — 20. Також пошкоджено та зруйновано 27 профтехів та 23 виші (дані ХОВА станом на 22 серпня).
На початку минулого тижня до нового навчального року в області були готові приблизно 73% шкіл (579).
«У Харкові функціонує 184 заклади загальної середньої освіти різних типів. Наразі триває підготовка до нового навчального року», — додали в міському департаменті освіти.
Шкільна освіта: на які зміни чекати
В умовах воєнного стану навчальний рік закінчиться до 30 червня 2023 року. Проте школи зможуть самостійно визначити його тривалість, яка може бути більшою або меншою за 175 робочих днів, і структуру. Вони обиратимуть тривалість навчального тижня (п'ять або шість днів), дня, занять та відпочинку між уроками. Це вирішуватиме педагогічна рада кожного закладу. Крім того, на канікули протягом року освітяни мають відвести не менш як 30 днів.
В області очікують на навчання 224 445 учнів та учениць. Із них приблизно половина припадає на Харків — 126 тисяч. Такі цифри «Накипіло» надали в обласному та міському департаментах освіти у відповідь на інформаційні запити.
«У нас діти та вчительство розпорошені по Харківській області, Україні та світу: переїхали в Норвегію, Данію, Німеччину, інші країни. Ми переживали, що учнівська мережа буде зменшуватися, але я бачу, що вона сильно не змінилася (як і в інших закладах освіти). Діти хочуть продовжувати вчитися у нашій школі, бажають опановувати навчальний матеріал зі своїми вчителями та вчительками. Однак тут є проблеми. Наприклад, діти-переселенці мають вчитися в закладах за кордоном: там це обов'язкова умова. Є такі, хто ще й навчатиметься офлайн в інших містах. Тому ми визначаємо, о котрій годині краще починати заняття. О восьмій ранку, як раніше, не зможемо: потрібно врахувати інтереси всіх дітей», — розповідає про зміни в освітньому процесі Олена Золотоверха, директорка Харківської загальноосвітньої школи №26.
Загалом приблизно 38% учнів та учениць, які навчалися в харківських навчальних закладах, переїхали до інших регіонів країни, ще стільки ж — за кордон.
Водночас міським школам наразі вистачає вчительського складу.
Як бути з освітою на окупованих територіях Харківщини?
Якщо коротко: немає однозначної відповіді. Наразі 150 навчальних закладів залишаються на тимчасово захоплених росіянами територіях області. Скільки з них розпочнуть роботу, інформації в ХОВА немає. За можливості, школярі та школярки можуть опановувати матеріали в дистанційному режимі.
Сценарії повернення до навчання в умовах війни. Джерело: МОН
«Ми розробили та створили певні моделі, як поводитися людям, які перебувають в окупації, щодо здобуття освіти. Враховуючи протидію з боку рф, у Законі про освіту є сімейна форма навчання. Тобто діти можуть навчатися вдома, використовуючи всі наявні засоби. Якщо є зв’язок, можна підключитися до “Всеукраїнської школи онлайн” (ВШО). Потім ми будемо через систему екстернат оцінювати, переводити їх в інші класи та видавати документи про освіту», — пояснює заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко.
Навчальні матеріали для учнів 5–11 класів доступні на ресурсі ВШО або в мобільному застосунку. А діти в початкових класах можуть здобувати знання з відеоуроків за програмою Нової української школи.
«Головне зараз для дітей, які знаходяться на окупованих територіях та в зоні бойових дій, — збереження життя та здоров’я. Вони зможуть компенсувати освітні втрати згодом», — підкреслює Служба освітнього омбудсмена України.
Згідно з Наказом МОН від 28 березня 2022 року, якщо школяр або школярка не змогли пройти річне оцінювання за освітньо програмою, вони мають право зробити це до початку нового навчального року. Крім того, учнів та учениць 1–10 класів можуть повторно залишити в тому самому класі. Для цього батьки чи інші законні представники дитини мають подати письмову заяву в заклад.
Педагогам та педагогиням, які на окупованих територіях хочуть і можуть викладати за українською шкільною програмою, Служба омбудсмена радить приховувати це від загарбників, щоби не ризикувати життям.
«Уже відомо про випадки переслідування та викрадення педагогів за їхню проукраїнську позицію, небажання працювати на окупаційну владу, відмову розпочати навчальний процес російською мовою за незрозумілими програмами. Лише одиниці йдуть на співпрацю з ворогом», — зазначають у відомстві.
Новий початок — нові складнощі
Попри те, що під час пандемії українське вчительство підготувалося до роботи в онлайн-режимі, якісна дистанційна робота залишається під питанням. Першочергово це залежатиме від стабільності інтернет-зв‘язку в учнівства та вчительства, вважає Тетяна Дрожжина, фахівчиня з управління проєктами та програмами спільноти EdCamp Ukraine. Також на якість навчання впиватиме те, наскільки освітяни та освітянки опанували різноманітні інструменти для дистанційної роботи.
«На мою думку, освітяни мають бути орієнтовані тільки на ефективні та водночас найпростіші сервіси, які працюють за найменшої потужності інтернету. Наприклад, у різних населених пунктах Лозівської громади ситуація з ним неоднакова. Кожний заклад у нас працює на різних платформах, але здебільшого це сервіси “Нові знання”, “МійКлас” та найпопулярніший — Google Classroom. Для роботи в режимі відеоконференцій учителі відзначають Google Meet. Якщо вимикалося світло або пропадав wi-fi, учителі швидко перемикалися на мобільний інтернет та продовжували вести уроки. Наприклад, у нас навесні ворожий снаряд влучив в електростанцію, і в місті не було кілька днів світла. Крім того, освітяни в невеликих селах використовують режим відеоконференцій у месенджерах», — ділиться досвідом Владислав Акименко, консультант «Центру професійного розвитку педагогічних працівників» Лозівської міськради.
Особливо важко адаптуватися до нових умов та онлайн-заняттям буде першачкам. За підрахунками Харківської міськради на 17 серпня, до міських шкіл готуються приєднатися 7 223 дитини. А в області (станом на 15 серпня) — 13 496 учнів та учениць.
Також складно буде п‘ятикласникам та їхнім викладачам/викладачкам. Цьогоріч реформа Нової української школи переходить до базової освіти, а це означає, що предметники мали опрацювати нові підходи до навчання. Тому в умовах повномасштабної війни освітяни мали пройти курси підвищення кваліфікації.
МОН підготувало рекомендації, як оцінювати досягнення дітей у 5–6 класах. Школи можуть ввести адаптаційних період, коли учнем та ученицям не ставляться оцінки.
«Це виноситься на розгляд педради: адаптаційний період може тривати вересень-жовтень. У нашій школі, наприклад, він буде місяць, притому для учнів 2–11 класів. У цей час також проводитиметься діагностика, наскільки діти засвоїли матеріал за попередній рік (наприклад, для історії в 5 класі діагностика не проводитиметься, адже цього предмету в 4 класі в дітей не було. А от щодо англійської мови, яка вже викладалася, — діагностична робота буде», — пояснює освітянка Олена Золотоверха.
Як підтримати психологічне здоров‘я дітей
Міністерство освіти і науки радить не забувати, що стрес і навколишня ситуація продовжують впливати на дітей, навіть на відносно безпечних територіях. Це може позначитися, зокрема, на їхніх здібностях, можливостях та якості навчання (через низьку концентрацію, погіршення пам‘яті, відстороненість). Це нормально та тимчасово. Батькам, освітянам й освітянкам варто з розумінням і терпінням ставитися до можливих труднощів. Міністерство охорони здоров’я спільно з дитячою психологинею Світланою Ройз підготували поради для батьків, які допоможуть впоратися з новими викликами під час повернення до навчання.
На які зміни чекати студентству
За очікуваннями ХОВА, у профтехах і вишах області здобуватимуть освіту 145 тисяч осіб. Станом на 29 серпня на Харківщині заклади професійної освіти зарахували понад 2 600 вступників і вступниць. Вони добиратимуть абітурієнток і абітурієнтів на вільні місця до 1 листопада. Цьогоріч МОН подовжило на місяць вступну кампанію у профтехах.
«Першокурсники розпочнуть заняття традиційно з 1 вересня. У ході комплектування нових груп або донабору до вже сформованих учні починатимуть навчання та здобуватимуть робітничі професії», — пояснює заступник міністра освіти і науки Олександр Костюченко.
Вступники та вступниці з особливо небезпечних та тимчасово окупованих територій матимуть більше шансів вступити на бюджет на навчання до ЗВО, зокрема в межах державного замовлення. Уряд збільшив держзамовлення за квотою-2 в тимчасово переміщених вишах та закладах освіти Запорізької, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей до 40% від максимального обсягу. Вступна кампанія для цієї категорії абітурієнтів та абітурієнток триватиме до кінця вересня.
За рекомендаціями МОН ті, хто вступають до вишу на основі 11 класів, мають подати документи до 18:00 2 вересня, якщо претендують на бюджетну форму. І не пізніше 30 вересня — для зарахування на контракт. Водночас додатковий набір контрактників йтиме до 30 листопада. Втім, остаточні дати встановлює кожен заклад окремо.
Наразі 15 242 людини пройшли на бюджет за квотою-2. Із них 10 990 осіб — на базі повної середньої освіти.
Найбільше вступників за квотою-2 в Україні прийняли харківські виші:
- Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
- Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна;
- Харківський національний університет радіоелектроніки.
Перелік документів для вступу та умови їх подання
Матеріал створений в межах проекту Fight For Facts!, який фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Погляди, висловлені в цих публікаціях, належать незалежним авторам і не обов’язково відображають погляди BMZ.
Про що слід поговорити батькам із дітьми, які йдуть до школи офлайн
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
