10 березня 2022 року: незламний Харків чинить супротив окупантам
Цього дня вороги знову жорстоко бомбардували житлові квартали Харкова та села області. Місто обстріляли понад 30 разів. За даними поліції, у Харкові та області за 15 днів війни було зруйновано 472 будинки. 10 березня росіяни повторно влучили в дослідницьку ядерну установку «Джерело нейтронів» Харківського фізико-технічного інституту. 
Всю добу рятувальники, волонтери та комунальники розчищали завали зруйнованого житла та адміністративних будівель, пожежники гасили полум'я, а піротехніки ДСНС знешкоджували артилерійські боєприпаси, що не розірвались. У той же час спецслужби затримали харків'янина, який за 40 тисяч гривень навів російську артилерію на хлібозавод «Салтівський» та завод «ФЕД».
Ілюстративне фото
10 березня 1787 року народився Устим Якимович Кармелюк, шляхетний розбійник, фольклорний герой
Це був український селянин, ватажок селянського руху на Поділлі у 1813–35 роках. В національний фольклор Кармелюк увійшов як народний месник, що безстрашно захищав бідних та знедолених. Його митці змальовували як втілення «українського Робін Гуда» та «останнього гайдамака».
Поміщик віддав бунтівника на 25 років до царської армії, але Кармелюк утік з уланського полку та з 1814-го очолив повстанський рух селян проти російської адміністрації та панів. Жандарми неодноразово ловили Кармелюка, висилали до Сибіру, засуджували до страти, та він щоразу втікав фантастичними й зухвалими способами. До 1835 року селянський рух під проводом Кармелюка охопив усе Поділля, райони Бессарабії, Волині та Київщини. У ньому брали участь 20 тисяч селян. Захоплені гроші та майно повстанці роздавали селянській бідноті. 
Кармелюка вбив із засідки шляхтич Рутковський: за легендою, стріляли не кулею, а срібним ґудзиком — тільки так можна вбити характерника, чаклуна, яким вважали отамана. Яскраві подвиги, втечі з каторги сприяли міфологізації Кармелюка. Він набув образ шляхетного народного месника і козацького «характерника».
Ілюстрація: На Скрижалях
10 березня в Україні відзначається День Державного Гімну — одного з головних державних символів
У цей день в 1865 році в Перемишлі відбулося перше публічне виконання пісні «Ще не вмерла України…» на слова Павла Чубинського і музику Михайла Вербицького. Пісня ця звучала як завершальний номер концерту, присвяченого Тарасові Шевченку.
Вірш «Ще не вмерла Україна» Чубинський написав у 1862 році під враженням від пісні сербських повстанців. Згодом «за вредное влияние на умы простолюдинов» Павла Чубинського вислали в Архангельську губернію під нагляд поліції. Вперше цей вірш був опублікований у 1863 році у львівському журналі «Мета». 
Композитору Михайлу Вербицькому він сподобався, і він написав музику до нього. З моменту створення пісня «Ще не вмерла Україна» була гімном кількох державних утворень: Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки; Карпатської України та, нарешті, незалежної України. Цю пісню ми всі знаємо і співаємо.
Колаж: Сьогодні
10 березня 1953 року народився Тарас Гаринальдович Петриненко, український музикант, співак, композитор і поет
Тарас Петриненко відомий насамперед як автор пісні «Україна», що перетворилася на неофіційний гімн України. Композицію записували таємно у Будинку звукозапису Українського радіо в Києві. У 1987 році редакторка Вероніка Маковій на свій страх і ризик вирішила поставити пісню в ефір. Пощастило: пісня сподобалася, її взяли на телебачення, і вже наступного дня мільйони людей наспівували: «Дороги іншої не треба, поки зорить Чумацький Шлях». 
Тарас Петриненко навіть за радянських часів, із 16 років у складі рок-гурту «Еней» запалював серця українців. Згодом музикант створив гурт «Гроно», який виступає і в наші часи. Коли українці піднімалися на революції, співак завжди їх надихав, виступав на сценах обох Майданів. Нині Тарас Петриненко продовжує працювати над новими піснями, дає концерти в Україні та за кордоном, а також перед військовими.
«Тоді можна було любити лише росію або совєтскую родіну. Пісня кілька років пролежала чернеткою. Не наважувався йти з нею в студію та пропонувати, бо знав, що ніде не візьмуть. Ба більше: можуть пришити український націоналізм», — казав тоді він.
Фото: Тарас Петриненко/Facebook
9 березня. Цей день в Україні та світі
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
