Буває, що діти, які пережили травмуючі події, залишаються наодинці з болем і горем. Хтось отримує підтримку від спеціалістів, від дорослих, від друзів, але дехто залишається на самоті. Завдання дорослого в подібних випадках — не нехтувати дитячими почуттями, не залишати без уваги, не стати співучасником вторинної травми через нечуйне та недбайливе ставлення.