Пряний запах сіна й тепло вириваються з відчинених воріт стайні. Після холодної вулиці лінзи фотоапарату та окулярів одразу вкриває конденсат. Зорієнтуватися допомагає іржання коней та жіночий голос. «Привіт, я Анна. А це — Ректор, мій перший кінь. Йому скоро 21 рік, а купила я його у п'ять років. Він травмований, тому зараз тільки їсть, гуляє … Читати далі «Коні — не робота, а стиль життя»: як переселенці з Харкова врятували коней та оселилися на Житомирщині (фото)
Скопіюйте та вставте це посилання до свого WordPress сайту, щоби вставити
Скопіюйте та вставте цей код собі на сайт, щоби вставити