Богдан Скляренко загинув на початку лютого під Бахмутом. Прикриваючи групу поранених бійців і захопивши в полон ворожого солдата, потрапив під мінометний обстріл. До цього неодноразово евакуював загиблих і поранених, вивів з оточення 50 побратимів.
З перших днів повномасштабного вторгнення Богдан волонтерив. Разом з «Дорога життя» евакуював мирне населення з тимчасово окупованих територій. Проєкт врятував біля 17 тисяч людей.
Крім того, волонтер допоміг п'яти тисячам людей з північних регіонів Харківської області, доставляв гуманітарну допомогу в Харківську та Донецьку області, допомагав військовим підрозділам з постачанням спеціального одягу та техніки.
«Богдан — це надзвичайно добра, сильна і смілива людина. Людина для якої честь і справделивість завжди були на першому місці. Він був прикладом для своїх побратимів. Товариші по службі згадують його як справжнього лідера із залізною дисципліною. Справжній боєць і герой», — зазначає Данило Парахін, автор петиції про присвоєння почесного звання «Герой України (посмертно)» військовослужбовцю, командиру 3 взводу 2 роти 4 батальону НГУ, вч №3017 Скляренку Богдану Геннадійовичу.
У Богдана залишилися мама, яка має інвалідність, молода дружина і зовсім маленька дочка.
Життя на Північній Салтівці: фоторепортаж
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин