Ганна Маляр про зв'язок між економікою та злочинністю

Економічний стан країни безпосередньо впливає на рівень злочинності. В умовах кризи збільшується кількість грабежів і розбоїв, але при цьому знижується рівень насильницьких злочинів.

Що може знизити рівень злочинності в Україні, як на нього впливає поліція і кількість переселенців — в інтерв'ю «Накипіло» з юристом-кримінологів Ганною Маляр.

Про рівень злочинності

Злочинність — це є реакція групи людей на те, що відбувається в суспільстві. Як раз Україна сьогодні є яскравим прикладом миттєвої реакції на те, що відбувається в політиці, економіці. Якщо ми подивимось на економіку: миттєва криза, зубожіння, знецінення гривні, безробіття. Безумовно, такі фактори сприяють сплеску злочинів проти власності. Говориться про крадіжки, грабежі, розбої. Разом з тим, кримінологи помітили, що не тільки в Україні, а у в усьому світі, коли люди зайняті такими насущними проблемами, знижується насильницька злочинність. Сьогодні в Україні справді, хоч ми маємо збільшення вбивств, тому що ми маємо війну на сході і це, безумовно, впливає на статистику, але в цілому насильницька злочинність, на відміну від майнових, в Україні не збільшується.

Що допоможе урегулювати ситуацію?

Ситуація складна, але не безнадійна. І те, що відбувається в Україні, тому є пояснення. Науковці і практики знають, що з цим робити. Насправді в Україні вже був стабілізованій рівень злочинності до революції і війни. Тобто ми вміємо працювати зі злочинністю і варто сказати, що Україна не випереджала інші країни світу по рівню злочинності. Ми як раз знаходились посередині. Тому абсолютно зрозумілі причини росту злочинності останні три роки, і ця очевидність дає нам право стверджувати, що треба зробити, щоб зменшити цей вал злочинності. По-перше, урегулювати економічні показники, які призводять до бідності більшої частини населення, і вирішити політичні кризові питання. Я говорю про закінчення війни та повернення контролю над нашими територіями.

Про переселенців і злочинність

Якщо людина була правослухняною, поважала закон, але була змушена переміститись в інші регіони, то невелика така вирогидність, що вона вдасться до злочинів. Навіть практично немає цієї вирогидності. Інша справа, що від війни тікали не тільки правослухняні громадяни, але і злочинці. От вони справді поповнили ряди злочинників на місцях — переважно це великі міста України, і там концентрація злочинців збільшилася. Тому, відповідно, кількість злочинів росте. Тому, якщо говорити в цьому контексті, то так, такий фактор має місце в зміні картини злочинності в Україні.

Про поліцію і результати реформи

Нинішнє суспільство переоцінює роль поліції у протидії злочинності. Ріст злочинності в Україні спровокований політично-економічною кризою. І поліція вплинути ні на економіку, ні на політику ніяк не може. Вона бореться з наслідками, але ніяк не впливає на причини і фактори, які цю злочинність породжують. Відповідно, боротись зі злочинністю повинні у високих кабінетах: Кабміну, президентській Адміністрації і Верховній Раді. А поліція виконує другорядну роль.

Разом з тим, якщо поліція взагалі не працює, це також буде відчутно. Тому що затримувати і по суті ізолювати людей, які схильні до скоєння злочинів, потрібно. Звичайно, реформа може бути, хто це може заперечувати? Ми переймаємо позитивний досвід інших країн. Це все дуже добре. Але треба розуміти, що в період реформи, система, яка реформується, послаблена. І в період реформи вона не може належним чином реагувати на виклики. А реформа… ну по-перше, це гарно звучить, по-друге, гарно виглядали поліцейські. Набрані 12 тисяч патрульних, селфі з ними, це все чудово. Разом з тим, з тих людей, які були причетні до катувань в поліції, фальсицікації справ, корупції, в результаті атестації змінилося лише 8%. А 92% залишились на місцях. І коли ми проаналізуємо недавній випадок в Кривому Озері — розстріл поліцейськими людини на виклику, то з тих поліцейських всі пройшли атестацію, а один навіть поновився через суд, бо він її не пройшов. От вам результат того, що залишились старі кадри.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

ещё по теме:

«Хочу красный футбольный мяч и чтобы не стреляли»

«Ёлы-палы, это моя страна, — режиссёр Ахтем Сейтаблаев

Школьники изучат неизвестные истории громад

Как школьные дебаты из Германии развиваются в Харькове

Луддиты и суперклей: невероятные приключения электронного билета в Харькове

опубликовано

22 февраля 2017

текст

Алина Шульга

фото

Игорь Лептуга

видео

Антон Бижко

просмотров

1799

поделиться

[js-disqus]

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: