До Дня Злуки: що кажуть харків'яни про Львів, а львів'яни про Харків - Накипіло
Події

До Дня Злуки: що кажуть харків'яни про Львів, а львів'яни про Харків

  • Тетяна Хоронжук
  • 22 січня

У День Злуки ми вирішили обʼєднати східну і західну культурні столиці України і запитати харків'ян про Львів, а львів'ян — про Харків. 

Сергій Жадан, письменик, музикант: 

«Вулиці Львова — це як полиці букіністичного магазину: можна зустріти всіх. Причому, всі, кого б не зустрів, будуть знайомими. Люблю це місто за спонтанність і переплетеність».

Возможно, это изображение 1 человек и текст

Олександр Сердюк, художній керівник театру «Горобчик»:

«Так нині сталося, що я проживаю в Дрогобичі, і вся активна творча, волонтерська та життєва діяльність зосереджена в неймовірному місті. Але останні 33 роки життя були проведені в Харкові, і він в моєму серці завжди, як рідне місто. Тому, важко писати щось про Львів, коли ти харків'янин і не написати про Харків, коли ти майже рік галичанин. Одне можу сказати: після нашої перемоги Львів і Харків стануть містами свободи для культури, творчості та життя. Харків відбудується і мільйони творців, дизайнерів(рок) приїдуть подивитися на місто Залізобетон. Місто, де активісти, разом з військовими роблять дива знищуючи ворога і вже переробляючи обличчя міста, яке хтось смів називати ватним, відповідь не забарилась.

Возможно, это изображение 1 человек и текст

Те саме станеться зі Львовом. До нього, як до форпосту гуманітарки, підготовки військових і будинку для мільйонів людей, які втратили житло, захочуть приїхати сотні тисяч людей, щоб походити вулицями, насолодитися кнайпами і, звісно, плавати, як в історичних подіях, що сталися тут, так і в сучасних, які створюються в цей час.

Хочеться повторити основну тезу з 24 лютого — тепер в нас нема рідного одного міста, в нас є Львів, Телемак, Жовті Води, Бахмут, Дрогобич, Ізюм і всі міста України, то наші рідні міста і люблю кожен клаптик землі, як рідний. Дороги іншої не треба».

Сашко Даниленко, мультиплікатор, ілюстратор: 

«Прикордонні і важливі міста в культурному сенсі. Асфальт переходить в бруківку. Звичайно що всюди знайдеться тротуарна плитка, але куди без неї».

Возможно, это изображение 1 человек и текст

Тетяна Пилипчук, директорка Харківського ЛітМузею: 

«Неодноразово чула про знакову українську вісь — Львів — Київ — Харків. Львів і Харків, здавалося б, дуже різні міста, завжди знаходили точки перетину. Десь ми співпадали, десь мали розбіжності (іноді здавалось, принципові) — і це нормально для загального культурного контексту. Після 24.02, мені здається, ми стали ближче. Може, це мої персональні  історії, але знайомі стали друзями, друзі — близькими друзями, близькі друзі — рідними... В Харкові обороняється не Харків, а вся Україна, у Львові тримає тил не Львів, а вся Україна. І це усвідомлення, не тільки на рівні артикуляції, а і на рівні емоцій, відчуттів, дуже важливе для нас усіх. І для львівʼян, і для харківʼян, і для одеситів, херсонців, киян, маріупольців... Можу довго перераховувати всі наші міста, містечка, села».

Возможно, это изображение 2 человека и текст

Галина Крук, письменниця, перекладачка:

«Вперше я приїхала до Харкова наприкінці 90-х на якийсь із літературних фестивалів, організованих Жаданом. Харків для мене місто багатошарове, закорінене ще в тій слобожанській літературній традиції, яка пов'язана зі Сковородою і поетами-романтиками, без яких би не було ні нової української літератури, ані Шевченка. Харків — місто-палімпсест, де кожна наступна епоха і влада намагалися затерти попереднє і написати своє. Тому так боляче було розуміти, що на місці цвинтаря, де були поховані Гулак-Артемовський, Хвильовий та інші можна було спокійно розбити парк Молодіжний, де згодом містяни вигулювали собак.

Возможно, это изображение 1 человек и текст

Від кожної з епох тут щось залишилося, люблю модерністично-сецесійний та конструктивістський Харків з його виразно українським неповторним мистецько-богемним шармом. Після 24 лютого мій зв'язок з Харковом — волонтерський, туди ми не раз передавали і ліки, і спорядження, і тепловізори та прилади нічного бачення. Те, як стійко тримаються Харків і харків'яни після 24-го лютого, як місто виживає під обстрілами та руйнуваннями — і подивовує, і захоплює, і додає сили і віри в перемогу. З Харковом у мене, можна сказати, давній роман, який переріс у родинну історію, позаяк мій чоловік — харків'янин. Вірю, надіюся і вболіваю за той Харків, який ніжно люблю, тримайтеся, рідні!»

Ірина Старовойт, письменниця, дослідниця культури:

«Харків — це місто української модерної утопії, масштабних мрій. Архетипне місто, бо місто на пагорбах і місто між двох рік. Місто, яке завжди жило власним розумом, власним норовом і власним правом. Разом з тим місто фронтиру, який у 2022 році став фронтом. Тому зараз Харків — це столиця українського безсоння, тривоги і щоденних втрат. Але студенти приїдуть сюди знову, харків'яни, розпорошені по інших містах повернуться, вже повертаються. Пророцтва Курбаса і Хвильового збудуться, просто на сто років пізніше. Харків вкотре переміниться і оновиться. 24 лютого 2022 року почався новий Харків, той, що його Шевельов передбачив і назвав П'ятим. Харків — місто-трансформер, місто, яке відбудується з власних руїн».

Возможно, это изображение 1 человек и текст «(ප) львив яни про харкив <харкв- це MiCTO украйнськой модерной утопёй, масштабних мрий. архетипне MICTO, бо MICTO на пагорбах MICTo мi̇ж двох pik. MicTo, яке завжди жило власним розумом, власним норовом власним правом. разом 3 тим MICTO фронтиру, який 2022 році став фронтом. тому зараз харків -це столиця украйнського безсоння, тривоги щоденних втрат">. рина таровойт, поетеса, дослдниця культури»

Остап Сливинський, письменник, перекладач:

«Харків для мене — це молодість і чесність. У Львові є відчуття старого втомленого міста, яке вдає, що в нього ревматизм, щоб не йти на вечірку. Харків несеться, як торнадо, і ти маєш встигнути за ним. Але цей рух, ця гонитва — не прагматична, як у великих бізнес-метрополіях, де кожен сам за себе, на своїй орбіті. Цей рух у Харкові — це якась така велика синергія, якої я не бачив ніде. Місто-оркестр — це про Харків, а не про Львів. Тепер цей оркестр грає музику нашої перемоги. Так, вона звучить з Харкова».

Возможно, это изображение 1 человек и текст «(म) львв яни про харкв <<харкив для мене це молодсть чеснсть. львов € вi̇дчуття старого втомленого мста, яке вдае, що в нього ревматизм, щоб не ити на вечрку. харкив несеться, як торнадо, ти маеш встигнути за ним. але цей рух, ця гонитва не прагматична, як y великих бзнес- метрополях, де кожен сам за себе, на своёй opбiτi. цей pyx y харков це якась така велика синергя, яко" я не бачив нi̇де. мсто-оркестр- це про харків, не про льв.в. тепер цей оркестр грае музику нашой перемоги. так, вона звучить 3 харкова>>. сливинський, поет перек перекладач»

Ігор Балинський, головний редактор видавництва «Човен»:

«Після 24.02.2022 для мене Харків — це характер. Особливий, принциповий, трагічно загартований. Місто-форпост. І люди. Їх енергія, стійкість, відчуття власної гідності не дають підстав сумніватися, що все буде Україна».

Возможно, это изображение 1 человек и текст

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО

Оперативні та перевірені новини з Харкова